Вікіпедія

Фрейндліх Аліса Брунівна

Аліса Брунівна Фрейндліх (рос. Али́са Бру́новна Фре́йндлих; нар. 8 грудня 1934, Ленінград, Російська РФСР) — провідна радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1981). Лауреат Державної премії РРФСР ім. Станіславського (1976), Державної премії Росії (1995), Премії Тріумф, Кінопремії «Ніка» у номінації «Честь і гідність» та ряду багатьох вітчизняних премій і фестивалів. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Занесена до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Прихильниця путінського режиму.

Фрейндліх Аліса Брунівна
Фрейндлих Алиса Бруновна
Ім'я при народженні рос. Алиса Бруновна Фрейндлих
Народилася 8 грудня 1934(1934-12-08)[4][5] (89 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[4]
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка театру, кіноакторка, співачка, акторка, операторка-постановниця
Alma mater Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського і Saint Petersburg Lyceum 239d
Роки діяльності 1955 — тепер. час
У шлюбі з Владимиров Ігор Петрович і Соловей Юрій Онисимович
Діти Владимирова Варвара Ігорівнаd
Батьки Бруно Фрейндліх
IMDb nm0293981
Автограф
Нагороди та премії
CMNS: Фрейндліх Аліса Брунівна у Вікісховищі

Біографічні відомості ред.

Народилася 8 грудня 1934 року в Ленінграді в родині Народного артиста СРСР Бруно Фрейндліха.

У 1957 році закінчила Ленінградський театральний інститут ім. О. М. Островського (нині Російський державний інститут сценічних мистецтв), курс Б. В. Зона.

У 1957—1961 рр. — актриса Академічного драматичного театру імені В. Ф. Коміссаржевської.

У 1961—1983 рр. — провідна актриса Ленінградського театру імені Ленсовєта.

З 1983 р. — актриса Великого драматичного театру ім. Г. О. Товстоногова.

Знімається з 1955 року («Службовий роман» (1977, Калугіна) — Найкраща актриса року за версією журналу «Советский экран», «Сталкер» (1980, дружина сталкера) тощо).

Грала в фільмах українських кіностудій: «Анна і Командор» (1974, Анна), «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, т/ф, королева Анна Австрійська), «Чехарда» (1987, т/ф, 2 а, Маргарита Василівна Кудрявцева).

Записала кілька платівок з літературним контентом, та як вокалістка — платівку з естрадними піснями і з вистав рос. «Поёт Алиса Фрейндлих» на фірмі грамзапису «Мелодія».

Особисте життя ред.

Тричі виходила заміж:

Громадянська позиція ред.

Підтримує анексію Криму Росією та агресивну політику Володимира Путіна стосовно України[6]. Фігурант бази «Миротворець».

Засудила військову агресію Росії проти України 2022 року[7], підписавши лист від діячів культури РФ із закликом до Володимира Путіна зупинити війну.

Фільмографія ред.

Озвучування, вокал:

Нагороди, премії та звання ред.

  • Заслужена артистка РРФСР (1965)
  • Народна артистка РРФСР (1971)
  • Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1976)
  • Народна артистка СРСР (1981)
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1986)
  • Нагорода міжнародного драматичного товариства «За внесок в розвиток драматичного мистецтва, що долає міжнародні бар'єри» (1989)
  • Орден Дружби (17 грудня 1994) — «За заслуги перед народом, пов'язані з розвитком російської державності, досягненнями в праці, науці, культурі, мистецтві, зміцненням дружби і співпраці між народами»
  • Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Підмосковні вечори», реж. Валерій Тодоровський, 1995)
  • Премія «Золотий софіт» за найкращу жіночу роль (спектакль «Макбет», 1995)
  • Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 1995 року (1996) — «за видатне виконання ролей класичного репертуару»
  • Премія Уряду Санкт-Петербурга і області «За унікальний внесок в культуру Санкт-Петербурга» (1997)
  • Звання «Жива легенда» (П'ята міська премія в галузі культури «Люди нашого міста», 2000)
  • Премія «Кумир» (2000)
  • Премія імені О. К. Толстого «Срібна ліра» (2000)
  • Царськосільска мистецька премія (2000)
  • Театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2001)
  • Премія «Тріумф» (2001)
  • Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001)
  • Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
  • Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 2000 року (2001) — «за спектакль Російського державного академічного Великого драматичного театру імені Г. О. Товстоногова „Аркадія“ за п'єсою Т. Стоппарда»
  • Міжнародна премія «Наш сучасник» (Фонд «Міжнародний дім „Кіно плюс“», 2002)
  • Звання «Сонячна актриса» (Неофіційна премія шанувальників, 2002)
  • РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз губернатора Ленінградської області Валерія Сердюкова «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії», 2003)
  • Міжнародна премія К. С. Станіславського за внесок у розвиток акторського мистецтва (2004)
  • Премія газети «Московський комсомолець» (сезон 2004—2005 рр. ПЕРША ЛЕДІ (за виставу «Оскар і Рожева Пані»)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (13 лютого 2004 року) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва»
  • Премія «Петрополь» за унікальну акторську роботу (спектакль «Оскар і Рожева Пані», 2005)
  • Премія «Золотий софіт» (спеціальна премія «Актор року», 2005)
  • Премія МКФ православного кіно «Золотий витязь» за видатний внесок у театральне мистецтво (2005)
  • Національна премія громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської Академії бізнесу та підприємництва (2005)
  • Приз КФ «Амурська осінь» в Благовєщенську (за найкращу жіночу роль, фільм «На Верхній Масловці», 2005)
  • Визнана символом вітчизняного кіно (2005)
  • Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль (фільм «На Верхній Масловці», реж. Костянтин Худяков, 2006)
  • Театральна премія «Золота маска» за найкращу жіночу роль («Оскар і Рожева Пані», Театр ім. Ленсовєта) (2006)
  • Премія «Золотий софіт» за майстерність і досконалість (спектакль «Квартет», 2006)
  • Приз «Визнання» на честь 30-річчя фільму «Службовий роман» КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі («За створення видатних образів в кінематографі», 2007)
  • Орден Святої Катерини II ступеня (за виставу «Оскар і Рожева Пані», 2007)
  • Державна премія Російської Федерації за 2007 рік (2008) — «За створення художніх образів, що стали класикою вітчизняного театрального мистецтва і кіномистецтва»
  • Міжнародна премія святого апостола Андрія Первозваного «За Віру і Вірність» (XVI церемонія вручення авторитетної громадської нагороди, 2008): «За яскравий талант і вірність кращим традиціям російського драматичного мистецтва»
  • Приз «Срібна тура» фестивалю «Вікно в Європу» у Виборзі за найкращу жіночу роль (фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», 2009)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (5 лютого 2009) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність»
  • РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз за найкращу жіночу роль, фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», 2010)
  • Пам'ятна медаль «150-річчя А. П. Чехова» (2010)
  • Почесна грамота Президента Російської Федерації (8 грудня 2010) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального і кінематографічного мистецтва»
  • Премія Уряду Російської Федерації в галузі культури за 2010 рік (фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину»)
  • Премія «Золотий софіт» (Спеціальна премія «За творче довголіття і унікальний внесок в театральну культуру Санкт-Петербурга», 2011)
  • Почесна грамота Міністерства культури Російської Федерації (2013)
  • Премія «Зірка театрала» в номінації «Легенда сцени» (2013)
  • Премія «Золотий софіт» в номінації «Найкраща жіноча роль» (спектакль «Хвилювання» І. Вирипаєва, 2014)
  • Орден Пошани (25 вересня 2014 року) — «За великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну творчу діяльність»
  • Премія імені А. А. Тарковського «За внесок у кінематограф» (2015)
  • Премія «Ніка» — «За честь і гідність» імені Е. О. Рязанова (2016)
  • Премія «Білий слон» за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Большой» 2017)
  • Премія «Золотий орел» за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Короп відморожений», 2018)
  • Премія Уряду Петербурга в галузі культури і мистецтва (2018)
  • Премія «Ніка» «За найкращу жіночу роль другого плану» (фільм «Большой», 2018)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (28 жовтня 2019) — «За видатні заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність»
  • Почесний знак за заслуги перед Санкт-Петербургом (03.03.2019 на святкуванні 100-річчя БДТ)
  • Почесний член Російської академії мистецтв
  • Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»

Література ред.

  • Актеры советского кино. Вип. 15-й. Л., 1979. — С.228—245;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.460;
  • Калмановский Е. Алиса Фрейндлих. М., 1989;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.805;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.297-298.

Примітки ред.

  1. ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #128927011 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Фрейндлих Алиса Бруновна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ ČSFD — 2001.
  6. ↑ Алиса Фрейндлих: «Русские — люди добрые»
  7. ↑ Хто із знаменитостей ПРОТИ війни Россії в Україні. starsaboutwar.in.ua. Процитовано 24 січня 2024.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрейндліх_Аліса_Брунівна&oldid=41651737