Ференц Кельчеї
Ференц Кельчеї | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Kölcsey Ferenc | ||||
На портреті видно пошкоджене під час хвороби (натуральна віспа) праве око | ||||
Народився |
8 серпня 1790[1][2][…] Сеука, Сату-Маре, Румунія | |||
Помер |
24 серпня 1838[1][2][…] (48 років) Сатмарчекеd, Угорщина | |||
Поховання | Сатмарчекеd | |||
Громадянство | Австрійська імперія | |||
Національність | Угорець | |||
Діяльність | Поет, публіцист, критик, політичний діяч | |||
Сфера роботи | Угорська література | |||
Мова творів | Угорська | |||
Magnum opus | Гімн Угорщини | |||
Членство | Угорська академія наук і Товариство Кішфалудіd | |||
Рід | Kölcsey Familyd | |||
Родичі | Clementina Katonad | |||
Автограф | ||||
| ||||
Ференц Кельчеї у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Ференц Кельчеї (угор. Kölcsey Ferenc; 8 серпня 1790, Седеметр — 24 серпня 1838, Чеке) — угорський поет, публіцист, критик, політичний діяч, автор угорського національного гімну.
Літературна діяльність ред.
Писав патріотичні вірші («До свободи» (1825), «Пісня Зріні» (1830)), присвячені боротьбі проти феодалізму, кріпацтва, за незалежність від Австрії. В 1826 р. заснував журнал «Élet és irodalom» («Життя і література»), для якого написав багато статей з філософії, історії мистецтва і літературної критики. Історичний інтерес становить щоденник Кетеї, який він вів у 1832–1836 рр..
Політична діяльність ред.
Був членом угорського парламента, де заявив себе найбільшим оратором ліберальної партії. Промови в сеймі та дидактичний твір «Параїнезіс» (1838) мали значний вплив на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі.
Цікаво ред.
Поету встановлено мініскульптуру в Ужгороді.
На стіні Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, встановлено меморіальну дошку Ференцу Келчеї. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |