Уршуля Ледуховська
Уршула Ледуховська (Урсула Лєдуховська, пол. Urszula Ledóchowska, повне ім'я — Julia Maria Halka-Ledóchowska z Leduchowa herbu Szaława) — представниця волинського шляхетського роду Галка-Ледуховських, засновниця жіночої чернечої Конгрегації сестер урсулинок Серця Ісуса в агонії (відомі як «сірі уршулянкі»), свята римо-католицької церкви.
| Уршуля Ледуховська | |
|---|---|
| пол. Urszula Ledóchowska | |
 | |
| Народилася |
17 квітня 1865[1][2][…] Лосдорфd, Мельк (округ), Нижня Австрія, Австрія |
| Померла |
29 травня 1939[1][2][…] (74 роки) Рим, Італія[4] |
| Поховання | Кампо Верано |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща Австрія |
| Місце проживання | Санкт-Петербург[5] |
| Діяльність | місіонерка, черниця, вчителька, вихователька |
| Галузь | monastic lifed[6], освіта[6] і місіонерство[d][6] |
| Знання мов | польська[6] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][6][6][…] |
| Посада | Генеральний настоятель |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Ледуховські |
| Батько | Антоній Август Ледуховськийd |
| Мати | Юзефа Ледуховськаd |
| Брати, сестри | Марія Тереза Ледуховська, Ігнатій Ледуховський і Влодзімєж Ледуховський |
| Нагороди |
   |
Біографія ред.
Ранні роки, родина ред.
17 квітня 1865 року в Лосдорфі, Нижня Австрія, у родині Антонія Ледуховського та Юзефини з роду Саліс-Зізерс народилася друга дитина, яку назвали Юлія. Всього у родині було семеро дітей[7].
Брат Уршули — Влодзімеж (Володимир) Ледуховський — у майбутньому Генерал Товариства Ісуса[8], сестра — Марія Тереза Ледуховська — у 1975 році проголошена блаженною РКЦ[9]. Монахинею стала ще одна сестра Юлії — Ернестина.[10]
У 1883 році родина Ледуховських переїжджає до Ліпніци Мурованої, поблизу Кракова.
Початок монашого життя ред.
У 1885 році помирає батько, у 1886 році Юлія вступає до монастиря сестер Уршулянок у Кракові. Монастир був відомий завдяки високому рівню вчительської і виховательської праці серед місцевих дівчат, а також з віддалених місцевостей Галичини. Через два роки вона склала перші чернечі обіти. Працювала вчителькою в школі та вихователькою в пансіоні при монастирі.
У 1904 році Мати Уршула стає настоятелькою монастиря Уршулянок у Кракові.
Праця у Санкт-Петербурзі ред.
У 1907 році після знайомства з петербурзьким священником, настоятелем парафії св. Катерини Александрійської о. Костянтином Будкевичем і з благословення Папи Пія Х під світським іменем їде у Петербург разом з двома сестрами і там очолює керівництво гуртожитку для дівчат при польській гімназії св. Катерини. Для цього Мати Уршуля здала державний іспит для отримання диплому вчительки[10].
У 1908 році Мати Уршуля стає настоятелькою підпільного монастиря в Петербурзі. Влада забороняла створювати католицькі монастирі, тому підготовка нових послушниць до монашого життя у новіціяті проходила у повній конспірації.
1910 рік. На берегу Фінської затоки у місцевості Мерентяхті утворюється дім для спільноти. Там же виникла гімназія для дівчат, в якій реалізувались педагогічні ідеї Матері Уршулі.
Перша Світова війна ред.
1914 рік. Початок Першої світової війни стає причиною видалення Матері Уршулі, як громадянки Австрії. Вона затримується у Скандинавії, спочатку у Стокгольмі, а потім в Данії. Поступово забирає сестер з Петербурга і разом з ними організовує школу для скандинавських дівчат.
Включається у життя місцевої Церкви і середовища, а також розпочинає співпрацювати з Комітетом Допомоги Жертвам війни, утвореним Генрихом Сінкевичем та Ігнацієм Падеревським у Швейцарії.
Повернення до Польщі ред.
У 1920 році Мати Уршуля разом з сестрами повертається до Польщі, яка отримала незалежність. Петербурзька спільнота уршулянок оселяється в Пнєвах біля Познаня, а незабаром отримує від Святого Престолу дозвіл на переформування у Згромадження Уршулянок Серця Ісуса Конаючого (сірі уршулянки). 7 червня 1920 року папа Бенедикт XV затвердив нову конгрегацію. Головним напрямком її діяльності стала євангелізація через працю в галузі освіти і виховання.
Нове згромадження, засноване на фундаменті уршулянської духовності, у дусі обновлення продовжило традиції виховання та навчання, як знаряддя євангелізації, одночасно шукаючи форм, які відповідають новим потребам, особливо людям убогим. Згромадження під керівництвом Матері Уршулі швидко розвивається. Утворюються доми і розпочинається діяльність в багатьох місцях Польщі і місійні осередки на Східних Кресах.
З 1928 р. Згромадження розпочинає працювати в Італії, а в 1930 році в поміч жінкам, які їдуть на заробітки до Франції, сестри організовують перші доми у Франції.
Основні принципи духовності для сестер від Мати Уршулі були простими - щоб любили Бога понад усе, прагнучи, щоб жили просто, були покірними, а одночасно повні посвячення, творчі в розпочатих ініціативах праці для інших, особливо для дітей та молоді. Посмішку, радість душі і доброту вважала за особливо вірогідне свідоцтво зв'язку з Христом і цьому свідоцтву приписує великий євангелізаційний і виховний вплив. Вчила що святість доступна кожному.
Уршула Ледуховська багато подорожує, відвідуючи спільноти і відповідаючи на нові пропозиції і виклики часу.
Підкреслюючи велику роль організацій, які допомагають в катехезі і релігійному вихованні переносить до Польщі Євхаристійну Круціату (сьогодні: Євхаристійний Рух Молодих).
Організовує видавництво часописів для дітей та молоді, сама пише для них статті, також книги для дітей. Активно бере участь в релігійному, культурному, суспільному житті країни, за що отримує високі державні нагороди.
Мати Уршула відзначалася великою любов'ю до Ісуса Христа і до кожної людини, незважаючи на релігійне визнання, переконання та позицію. Для поляків ця жінка була святою ще за життя.
У 1935 році вийшла друком книга, написана за спогадами Мати Уршули та її сестри Марії Терези про їх матір, графиню Юзефу Ледуховську, яку називають "матір'ю святих".[11]
Смерть ред.
29 травня 1939 року Мати Уршула Ледуховська помирає у Римі на 75-му році життя. На цей час Згромадження нараховувало близько 800 сестер в 37 спільнотах в Польщі, в Італії, у Франції.[12]
Беатифікація ред.
Після смерті Матері Уршули було зафіксовано чотири випадки чудесного зцілення за її заступництвом. У 1946 році тесля Ян Колодейський серйозно захворів. У чоловіка почала розвиватися гангрена руки, єдиним порятунком була ампутація. Але Ян не погодився на операцію. Натомість, він почав старанно молитися перед фотографією Уршули Ледуховської, обіцяючи їй смиренність і спокутування всіх скоєних гріхів. І диво сталося – біль в руці зменшився, а гангрена відступила.
20 червня 1983 року в Познані Іван Павло ІІ проголошує Мати Уршулу блаженною[10]. Це перша беатифікація на польській землі.Збережене від тління тіло бл. Уршулі перевезене з Риму до Пнєв і покладене у каплиці.
2002 рік. Проголошення декрету про визнання чуда за посередництвом бл.Уршулі закінчує канонізаційний процес.
Уршулу Ледуховську канонізували 18 травня 2003 року. В 2012 році своєю покровителькою її обрали мешканці Пнєв — міста, де постало створене нею чернече згромадження. Нині сестри-урсулинки працюють у чотирнадцяти країнах на п'яти континентах, з 1988 року і в Україні[13].[12][14]
Примітки ред.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в GCatholic.org — 1997.
- ↑ а б в Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119401576 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.polskipetersburg.pl/hasla/ledochowska-halka-ledochowska-julia-maria-imie-zakonne-urszula
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ Kalendarium życia - Siostry Urszulanki Serca Jezusa Konającego. urszulanki.pl (pl-pl) . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ LEDÓCHOWSKI Włodzimierz Dionizy (пол) . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Влодзімєж Ледуховський - Wikiwand. www.wikiwand.com. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ а б в Свята Урсула Ледуховська (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Ледуховський. Blessed Maria Teresa Ledóchowska 1863 - 1922. The Ledóchowski Family (англ.). Процитовано 29.05.2024.
- ↑ а б Згромадження Сестер Уршулянок Серця Ісуса Конаючого. www.rkc.lviv.ua. Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Сестри Уршулянки Серця Ісуса Конаючого | Харківсько-Запорізька дієцезія РКЦ (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Сестри уршулянки: 25 років служіння на Поділлі (англ.). Процитовано 29 травня 2024.