Вікіпедія

Уруський Олег Семенович

український політик

Олег Семенович Уруський (нар. 13 квітня 1963(19630413), м. Чортків, Тернопільська область) — український чиновник, доктор технічних наук. Голова Державного космічного агентства України (з 21 січня до 19 серпня 2015 року)[1][2]. Почесний громадянин міста Чорткова (2022).

Олег Уруський
Олег Семенович Уруський
Віцепрем'єр-міністр України — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України
16 липня 2020 — 3 листопада 2021
Наступник Павло Рябікін
Народився 13 квітня 1963(1963-04-13) (61 рік)
Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як державний службовець
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Національність українець
Alma mater Київське суворовське військове училище
Нагороди
Почесний громадянин Чорткова
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уруський.

Віцепрем'єр-міністр України, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України з 16 липня 2020 до 3 листопада 2021[3][4].

Життєпис ред.

Навчався в Чортківській загальноосвітній школі № 6[5]. Закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище (1985).

Працював головою управління Національного космічного агентства України[6] (1993—1996), керівником управління в апараті РНБО (1996[7]—2000[8]), першим заступником голови Державної комісії у справах оборонно-промислового комплексу країни (2000[9]—2003[10]), керівником відділу секретаріату уряду України (2003[11]—2005[12]), першим заступником глави Міністерства промислової політики (2005[13]—2006[14]).

Директор інжинірингової компанії «Прогрестех-Україна»[15].

Член РНБО з 17 серпня 2020[16] до 5 листопада 2021 року[17].

Державний службовець 2-го рангу (2005)[18]. 1 листопада 2021 року написав заяву про відставку з посади Міністра з питань стратегічних галузей промисловості[19].

3 листопада 2021 року, Верховна Рада України звільнила Олега Уруського з посади віцепрем'єр-міністра — міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. За це рішення проголосували 342 з 368 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі, ще 8 депутатів утримались, а 18 — не голосували[4].

Родина ред.

Брат, Ігор Уруський (нар. 10 серпня 1965, м. Чортків) — український композитор, педагог, громадський діяч. Член Національної Ліги українських композиторів (1996). Закінчив теоретичне відділення і клас композиції Б. Климчука в Тернопільському музичному училищі (1984), композиторський факультет Національної музичної академії (1991, м. Київ). Працює викладачем Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського (від 1991). Автор симфонічної поеми, фортепіанних, хорових і камерно-інструментальних творів; музичних збірок: «Шість багателей для фортепіано» (1998), «Одкровення» (2002), «Струни душі моєї» (2004), хорових творів (2006)[20].

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 26-р «Про призначення Уруського О.С. Головою Державного космічного агентства України».
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 852-р «Про звільнення Уруського О.С. з посади Голови Державного космічного агентства України».
  3. ↑ Віцепрем'єр-міністром з питань ОПК призначено Олега Уруського. LB.ua. 16 липня 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  4. ↑ а б Рада звільнила Уруського з посади віце-прем'єр-міністра. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  5. ↑ У місті на Тернопільщині відкрили меморіальну дошку генерал-лейтенанту Віктору Гвоздю. Сорока. 4 вересня 2023.
  6. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 серпня 1992 року № 511-р «Про прикомандирування до НКАУ Уруського О.С.».
  7. ↑ Розпорядження Президента України від 19 листопада 1996 року № 578/96-рп «Про призначення О. Уруського Керівником Управління планування політики оборонної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України»
  8. ↑ Розпорядження Президента України від 19 жовтня 2000 року № 326/2000-рп «Про звільнення О. Уруського з посади Керівника Управління планування політики оборонної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України»
  9. ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2000 року № 1111/2000 «Про призначення О. Уруського першим заступником Голови Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України»
  10. ↑ Указ Президента України від 30 липня 2003 року № 765/2003 «Про звільнення О. Уруського з посади першого заступника Голови Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України»
  11. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2003 року № 170 «Про призначення Уруського О.С. директором Департаменту оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  12. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2005 року № 208 «Про звільнення Уруського О.С. з посади директора Департаменту оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  13. ↑ Указ Президента України від 22 березня 2005 року № 510/2005 «Про призначення О. Уруського першим заступником Міністра промислової політики України»
  14. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2006 року № 1141 «Про звільнення Уруського О.С. з посади першого заступника Міністра промислової політики України».
  15. ↑ "Слуги народу" визначились із віце-прем'єром промполітики, чекають на підтримку у Раді. Економічна правда. 10 липня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  16. ↑ Указ Президента України від 17 серпня 2020 року № 324/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  17. ↑ Указ Президента України від 5 листопада 2021 року № 569/2021 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  18. ↑ Указ Президента України від 3 червня 2005 року № 904/2005 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  19. ↑ Уруський написав заяву про відставку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  20. ↑ Мельничук, Б. Уруський Ігор Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 513. — ISBN 978-966-528-279-2.
  21. ↑ Габруський, Л. «Із 500-річчям, Чорткове!»: древнє місто вітали глави Церков, спікер парламенту і воїни з передової // Чортків.City. — 2022. — 5 вересня.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уруський_Олег_Семенович&oldid=40877897