Убінська
Убінська — станиця в Сєверському районі Краснодарського краю Російської Федерації. Входить до складу Азовського сільського поселення.
| Убінська | |
| Дата створення / заснування | 1864 |
|---|---|
| Країна |
 Росія[1] |
| Адміністративна одиниця | Q4058434?[1] |
| Поштовий індекс | 353246 |
| Місцевий телефонний код | 86166 |
 | |
Координати: 44°44′24″ пн. ш. 38°32′33″ сх. д. / 44.74000000002777711° пн. ш. 38.54250000002777199° сх. д.
Географія ред.
Станиця Убінська розташована в гірській лісовій зоні, у верхів'ях річки Убін, за якою станиці дано назву[2]. Нижче за течією розташована станиця Азовська.
- Вулиці
- вул. Виноградна,
- вул. Набережна,
- вул. Партизанська,
- вул. Підгірна,
- вул. Річкова,
- вул. Центральна.
Історія ред.
Була заснована у 1864 році як станиця Папайська козаками станиць Микільської та Стародубівської колишнього Азовського козачого війська. У 1865 році станиця була перейменована в селище Папайське. У 1867 році селище перейменоване в Дербентське (за назвою станиці Дербентської до якої воно було приписане). У 1869 році селище було перейменовано в Азовське (по станиці Азовській до якої він був віднесений). У 1908 році селище Азовське було виділено зі складу Азовського станичного правління, і перетворено на станицю Убінську із заснуванням власного станичного правління та посади станичного отамана[3][4].
Станиця була розташована у нагірній лісовій смузі Закубанського краю на р. Убін.
У 1873 р. отаманом селища Азовського був козак Олексій Полешко. Наступного року його змінив урядник Матвій Леуцький, який понад 10 років керував селищем. У 1890 р. отаманом був козак Микита Рогачов, а натомість у 1891 р. був затверджений козак Андрій Бакута.
1881 року у станиці було 49 дворів, корінних жителів 159 чоловіків та 107 жінок[5].
9 травня 1903 року на спільному сході хуторян було ухвалено рішення про будівництво молитовного будинку. На хуторі до цього церковне начиння зберігалося в будівлі хуторського правління, і священик станиці Азовської на ній звершував богослужіння наїздами в присутності членом правління. До листопада 1903 будівництво було завершено, поставлений іконостас[6].
Дерев'яна церква на честь св. рівноап. Кирила та Мефодія була побудована 1905 року, потім витрачено 5700 рублів. 3 січня 1906 року відбулося освячення церкви. Начиння церква була бідна. На 1909 рік у штаті церкви були священик та псаломщик. Церковний причт мав 90 десятин землі, але вона була незручна для оранки, бо була поцяткована ярами та щебенем. Вона здавалася в оренду за 370 рублів на рік. Священику та псаломщику належали громадські будинки «порівняно зручні». Кружкових доходів священикові було покладено в 1909 121 руб. Тимчасового військового посібника причту належало у тому року: священикові 300 р., псаломщику 100 р. Казенного платні з 1910 року було покладено священикові 300 р., псаломщику 100 р.
Населення ред.
| Чисельність населення | 2002 | 2010 | 2021 |
|---|---|---|---|
| 490 | ↗494 | ↗657 |
Визначні пам'ятки ред.
Посилання ред.
- ↑ а б ОКТМО. 185/2016. Southern FD
- ↑ В. Н. Ковешников. Очерки по топонимике Кубани. — Краснодар : Мир Кубани, 2006. — С. 11. — ISBN 5-00-000578-3.
- ↑ Азаренкова А.С., Бондарь И.Ю., Вертышева Н.С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793-1985 гг.). — Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1986. — С. 270.
- ↑ 145-летие ст. Азовской и ст. Убинской. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Памятная книжка Кубанской области на 1881 год. — Екатеринодар, 1881. — С. 26—27.
- ↑ Храмы и монастыри Ставропольской епархии (1843–1920 гг.). Справочник / сост. В. В. Белоконь. — Ставрополь : Комитет Ставропольского края по делам архивов, 2012. — С. 199.
- ↑ Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации[недоступне посилання з Декабрь 2019]