Тюленячий (Охотське море)

острів в Охотському морі

Тюленячий острів — безлюдний острів в південно-західній частині Охотського моря за 12 км на південний захід від мису Терпіння півострова Терпіння острова Сахаліну[1]. Адміністративно належить Поронайському міському округу Сахалінської області Російської Федерації. Довжина — 636 м, ширина — 40—90 м, площа — близько 0,053 км², висота — до 18 м[1]. Відкритий 1643 року голландським мореплавцем Мартіном Геррітсоном де Фризом[1]. Названий у 1805 році учасниками першої російської навколосвітньої подорожі на «шлюпі Надія» під командуванням Івана Федоровича Крузенштерна із-за лежбища тюленів.[2]

Тюленячий

Карта
Географія
48°30′13″ пн. ш. 144°37′43″ сх. д. / 48.50381000002777654° пн. ш. 144.62870000002777715° сх. д. / 48.50381000002777654; 144.62870000002777715Координати: 48°30′13″ пн. ш. 144°37′43″ сх. д. / 48.50381000002777654° пн. ш. 144.62870000002777715° сх. д. / 48.50381000002777654; 144.62870000002777715
Акваторія Охотське море
Площа 0,053 км²
Найвища точка 18 ± 1 м
Країна
 Росія
Адм. одиниця Сахалінська область
Населення 0 осіб
Відкрито 1643
Першовідкривач Martin Vriesd
Тюленячий. Карта розташування: Росія
Тюленячий
Тюленячий
Тюленячий (Росія)
Мапа

CMNS: Тюленячий у Вікісховищі

Острів являє собою абразійний останець берегової тераси, складений уламковими породами верхньокрейдового віку. Вершина плоска, з крутими обривами. Від південного краю відходить акумулятивна надводна коса[1].

Лежбище морського котика і сивучів (заказник із суворо лімітованою здобиччю). На плато і прибережних скелях — пташиний базар (кайри). Тут також гніздяться: топорик, дзьоборіг, іпатка, конюги великі, конюги білочереві, буревісники кочівні, баклани берингійський, мартини трипалі[1]. Позбавлений прісної води і деревної рослинності.

Великим суднам заборонено підходити до острова ближче за 30 миль і давати гудки в його зоні, а літакам і вертольотам заборонено пролітати над островом[1].

Примітки ред.

Література ред.