Топографічна поверхня

Топографічна поверхня, поверхні топографічного порядку (рос. поверхность топографическая (поверхность топографического порядка), англ. topographic surface; нім. topographische Fläche f, Topofläche f ) – сукупність всіх граней рельєфу, тобто плоских і кривих поверхонь, з яких складається поверхня твердої земної кори. Чим сильніше розчленований рельєф у горизонтальному і вертикальному напрямках, тим більше відношення площі топографічної поверхні до площі її горизонтальної проєкції. Величина цього відношення є мірою або характеристикою розчленованості рельєфу. Топографічна поверхня відповідає умовам неперервності, скінченності, однозначності і плавності. Ця поверхня зображується в ізолініях. Прикладами топографічної поверхні є гіпсометричний план, план денної поверхні в горизонталях тощо.

Умовна поверхня топографічного порядку

Поверхня топографічного порядку умовна – форма поверхні топографічного порядку, що реально не існує, але використовувана як засіб наочного зображення розміщення будь-якого показника корисної копалини в надрах при графічному моделюванні родовища корисної копалини.

Приховані поверхні топографічного порядку

Приховані поверхні топографічного порядку – реально існуючі невидимі поверхні покладів корисних копалин, геологічних структур та контактів, але закриті наносами, товщею порід тощо. За формою вони відповідають основним властивостям топографічних поверхонь. Див. поверхня топографічна.

Див. також

• Топографія

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання

• Енергія рельєфу // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 84.