Вікіпедія

Томас Мертон

американський католицький монах-трапіст, богослов, містик

Томас Мертон
англ. Thomas Merton
Народився 31 січня 1915(1915-01-31)
Прад, Франція
Помер 10 грудня 1968(1968-12-10) (53 роки)
Бангкок, Таїланд
·удар електричним струмомd
Поховання Кентуккі
Громадянство США США
Діяльність поет
Alma mater Клер-Коледжd, Колумбійський університет і Oakham Schoold
Заклад St. Bonaventure Universityd
Конфесія католицтво
Батько Owen Mertond
CMNS: Томас Мертон у Вікісховищі

Томас Мертон OCSO (англ. Thomas Merton; 31 січня, 1915, муніципалітет Прад, французькі Східні Піренї, — 10 грудня, 1968, Бангкок) — американський католицький монах-траппіст (цистерціанець), богослов, містик, автор понад сімдесяти книг, зокрема й поетичних. Кожна з його книг сповнена глибокою вірою в Бога.

Життєпис ред.

Народився в сім'ї художників-протестантів, рано втратив маму, незабаром і батька.

За першою професією — журналіст, без інтересу до релігії. У результаті духовних пошуків прийшов до католицизму, незабаром після цього вирішив стати монахом. З часом став значним католицьким письменником XX століття, популяризатором католицизму.

Познайомився з багатьма діячами і духовними досвідами різних релігій, засвоїв техніки буддійської медитації Японії, Шрі-Ланки і Тибету. Будучи викладачем, виховував у своїх учнях глибоку повагу і зацікавленість духовною спадщиною Сходу. В 1959 році Мертон почав спілкуватися з відомим популяризатором дзен-буддизму, Дайсецу Судзукі. Результатом цього діалогу стала книга Мертона «Zen and the Birds of Appetite» («Дзен і голодні птахи»), яка сьогодні є одним з класичних творів у галузі християнсько-буддистського діалогу, та книга Судзукі «Містицизм — християнський та буддистський», у якій іде мова про спільне підґрунтя між вченням домініканця Майстра Екгарта та досвідом дзен-медитації.

У своєму прагненні до міжрелігійного діалогу та спроб поєднати християнське споглядання із східними медитативними практиками Мертон став джерелом натхнення для багатьох інших представників католицького чернецтва. Один з них — англійський бенедиктинець о. Джон Мейн OSB з абатства Ілінг[en], який у 1976 р. проводить медитативні реколекції в абатстві Діви Марії Гефсиманської[en] (Кентуккі, США), ченцем якого був Мертон, та після цього починає розвивати міжнародну спільноту християнської медитації[en]. Мертон вважається одним з засновників межрелігійного діалогу та руху християнської споглядальної обнови.

Далай-лама сказав після знайомства з Т. Мертоном 1968 року:

«Я вражений духовністю, яку побачив у людині, що сповідує християнство… Саме Мертон відкрив мені справжній зміст слова „християнин“».

 
Marker commemorating Merton in Downtown Louisville
 
«Thomas Merton Square» and Marker in Downtown Louisville

Коротка хронологія життя та праці ред.

31 січня 1915 року в Франції у подружжя художників-протестантів — новозеландця Оуена Мертона і американки Руфі Дженкінс — народився син Томас. 1916 року сім'я Мертонів переїжджає до США, де Томас більш-менш постійно живе в діда з бабусею в Дугластоні. 1921 року Руф Дженкінс помирає від раку. В 1922 році Томас з батьком виїжджає на Бермуди, а 1925 року вони переїжджають до Франції.

Впродовж 1926–1932 років Томас учиться в ліцеях і приватних школах Франції й Англії. 1932 року Оуен Мертон помирає від пухлини мозку.

У 1933 році Томас мандрує Італією, проводить літо в США, восени починає вчитися в Кембриджі (французька та італійська мови й література). 1934 року за наполяганням опікуна та родичів покидає Кембридж і переїжджає до США. 1935 року поступає в Колумбійський університет, де 1938 року закінчує навчання зі ступенем бакалавра та поступає в аспірантуру Колумбійського університету. Вчиться і працює над дисертацією з англійської літератури.

1938 року хрещений в католицизмі. У 1940–1941 роках викладає англійську мову й літературу в Коледжі святого Бонавентури. 1941 року поступає послушником у Гетсиманський монастир католицького Ордену траппістів у штаті Кентукі. 1944 року склав прості монаші обітниці. Видана перша книга віршів «Тридцять поем». 1947 року Томас Мертон склав постійні монаші обітниці. 1948 року видана автобіографія Мертона «Семиярусна гора»; успіх перевершує всі очікування — книга стає бестселером.

1949 року рукопокладений у священники. Упродовж 1951–1955 років — наставник схоластиків (монахів, що готуються до прийняття священничого сану). В 1955–1965 роках працював наставником новиків. У 1965–1968 роках отримує дозвіл на відлюдництво: живе на території монастиря в окремому будинку.

10 грудня 1968 року — Томас Мертон (в монашестві — отець Луї) гине в Бангкокському готелі (від удару струмом від несправного вентилятора) в Таїланді, куди він приїхав для участі в конференції азійських бенедиктинців та цистерціанців.

Твори ред.

  • 1944 — «Тридцять поем».
  • 1947 — «Зерна контемпляції», «Вода Силое».
  • 1948 — «Семиярусна гора»
  • 1951 — «Сходження до істини».
  • 1953 — «Знак Йони».
  • 1955 — «Людина — не окремий острів».
  • 1957 — «Безмовне життя».
  • 1958 — «Думки на самоті».
  • 1960 — «Спірні питання».
  • 1961 — «Нова людина».
  • 1962 — «Нові зерна контемпляції» (друге доповнене видання «Зерен контемпляції»)
  • 1964 — «Насіння руйнування».
  • 1965 — «Ганді про непротивлення». «Шлях Чжуаня Цзи».
  • 1967 — «Містики й дзенські наставники».
  • 1968 — «Монаший ставок», «Віра й насилля», «Дзен і птахи апетиту».

Основні цінності ред.

У своїх щоденниках Томас Мертон писав:

«На світі є три речі, за які я не переставатиму дякувати Богові: дар віри в Христа, моє монашество та покликання писати і ділитися досвідом з іншими».

Протестна діяльність ред.

Будучи впливовим католицьким публіцистом, викликав невдоволення американської влади після протестів проти агресії США у В'єтнамі. Йому було заборонено публікувати статті в пресі, і він організував самвидав у монастирі.

Примітки ред.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Мертон&oldid=40505597