Тирго́виште або Торго́вище (болг. Търговище; МФА[tɤrˈɡɔviʃtɛ]) — місто в Болгарії, центр Тирговиштської області.

Тирговиште
Търговище
Герб Прапор
герб прапор
Стара будівля
Стара будівля
Стара будівля
Тирговиште
Основні дані
43°16′ пн. ш. 26°35′ сх. д. / 43.267° пн. ш. 26.583° сх. д. / 43.267; 26.583Координати: 43°16′ пн. ш. 26°35′ сх. д. / 43.267° пн. ш. 26.583° сх. д. / 43.267; 26.583
Країна Болгарія Болгарія
Регіон Тирговиштська область
Столиця для Тирговиштська область і Targovishte Municipalityd
Площа 130 км²
Населення 42 468
Висота НРМ 170 ± 1 м
Міста-побратими Козані, Тирговіште[1][2], Котбус (1975), Смоленськ, Санта-Марія-да-Фейра, Ватерлоо, Сюрен, Комптон
Телефонний код 0601
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Код LAU (NUTS) BG73626
GeoNames 726174
OSM 1933106 ·R (Targovishte Municipality)
Поштові індекси 7700
Міська влада
Мер міста Казимир Мірев
Вебсайт targovishte.bg
Мапа
Мапа


CMNS: Тирговиште у Вікісховищі

Назва ред.

Історична назва Ескі-Джумая турецькою мовою означає «старий базар».[3][4][5][6][7] Назва «Тирговиште» має слов'янське походження (від прасл. *trъgъ — «ринок», «базар», «торг», плюс слов'янський суфікс «виште»). У сусідніх країнах досі існують споріднені топоніми: наприклад, сербське Трговиште, румунське Тирговіште, а також українське Торговище.

Географія ред.

Розташоване на річці Врана, за 339 км на північний схід від Софії, за 41 км західніше міста Шумен, за 24 км північно-західніше міста Великий Преслав і за 99 км північно-східніше міста Велико-Тирново.

Історія ред.

В V-III століттях до нашої ери існувало фракійське, а в II-IV століттях нашої ери римське поселення та фортеця ранньо-візантійського періоду V-VI століття. Болгарське поселення з'явилося в X столітті, за часів Першого Болгарського царства.

Вперше сучасне місто згадується 1573 року, під назвою Ескі-Джумая (болг. тур. «Старий ринок»). Спочатку місто було суцільно турецьким, лише пізніше починають з'являтися болгари. У 1658 Ескі-Джумая стає адміністративним центром. Розвитку міста чимало посприяв ярмарок, що проводився до кінця XIX століття. Матеріальний успіх призвів і до культурного прогресу поселення.

Відкрите ще у XVIII столітті церковне училище було перетворено на світську школу 1846 року, а 1863 року завершено нову будівлю училища, побудовану в європейському стилі. Тоді ж було збудовано Церкву Успіння Пресвятої Богородиці та громадський центр.

 
Засідання ВДРО в Ескі-Джумая (Тирговиште)

1923 року в Ескі-Джумая відбувся конгрес Добруджа, на якому було прийнято рішення про створення ВДРО (Внутрішня Добруджанська революційна організація).

1934 року місто Ескі-Джумая отримало сучасну назву - Тирговиште.

Розвиток промисловості міста почався після Другої світової війни. Відкрито заводи з виробництва автомобільних акумуляторів і машин для харчової промисловості, пізніше розвиваються меблева та текстильна промисловості.

У 2000 році біля Тирговиште були розкопані руїни давньоримського міста під назвою Місіоніс.

Населення ред.

Кількість жителів міста (не муніципалітету) досягла свого піку в період 1980-1990 років, коли перевищила 45 000 з найвищим показником 1989 року, коли їх було 47 798.

Населення Тирговиште 42 970 осіб на 2007 рік.

У січні 2012 року Тирговіште налічував 37 341 осіб у межах міста, тоді як муніципалітет Тирговіште з юридично приєднаними прилеглими селами мав 56 868 жителів.[8]

Згідно перепису населення 2011 року, населення Тирговиште має наступний етнічний склад:

  • Болгари - 27875 люд. (79,38%);
  • Турки - 6222 люд. (17,75%);
  • Цигани - 633 люд. (1,8%);
  • Інші - 138 люд. (0,39%);
  • Не визначили національність – 235 люд. (0,67%);
  • Не вказали національність – 2558 люд. (4,2%).

Економіка ред.

 
Вигляд з повітря на місто

Місті функціонують підприємства:

  • Виробництва та обробки скла — завод холдингу Шишеджам.
  • Військове виробництво — військово-ремонтний завод «Терем – Хан Крум» (Terem-Han-Krum-Targoviste Ltd).
  • Виробництво акумуляторних батарей — компанія «Енерсис».
  • Виробництво кабелів і кабельних систем — «Hovag» EOOD.
  • Виробництво меблів — підприємство «Мебель стиль».
  • Виробництво продуктів харчування — підприємство «ЛВК Винпром».
  • Виробництво молочної продукції — компанія «Мизия Милк» (Mizia Milk Ltd).

Релігія ред.

Більшість населення Тирговиште це православні — 70,5 %, а 22,8 % — мусульмани-суніти, інші 6,7 %.

Транспорт ред.

Через територію міста проходить залізнична лінія № 2, яка сполучає Софію та Варну. Залізничний вокзал Тирговиште розташований у північній частині міста. Вокзал забезпечує нормальний режим прийому та відправлення пасажирів і вантажів усі основні центри країни.

Автобусна станція Тирговиште обслуговує маршрути до основних адміністративних центрів Болгарії.

Неподалік від міста діє Аеропорт Тирговиште.

Спорт ред.

 
Стадіон «Дімітар Бурков»

Місто має свою футбольну команду ФК «Светкавиця-1922» Тирговиште, яка заснована з 1922 року та виступає на стадіоні «Димитар Бурков».

Відомі особистості ред.

В поселенні народилися:

Міста-побратими ред.

Тирговиште має міста-побратими:

Світлини ред.

Панорама Тирговиште ред.

 
Панорамний вигляд на місто

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://www.pmtgv.ro/anexaHCL110-2014.pdf
  2. http://www.pmtgv.ro/infratiri.html
  3. (болг.)Николай Мичев, Петър Коледаров. „Речник на селищата и селищните имена в България 1878-1987“, София, 1989.
  4. NTV Haber - Haberler, En Son Güncel Haberler. www.ntv.com.tr. Процитовано 3 January 2024.
  5. Hürriyet Arama. HÜRRİYET - ARAMA. Процитовано 3 January 2024.
  6. Градовете (болг.). Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 11 листопада 2011.
  7. ZAMAN Gazetesi Yazarlar (тур.). Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 11 листопада 2011.
  8. Cities. Архів оригіналу за 13 November 2012.
  9. Geminações de Cidades e Vilas. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 3 травня 2018.