Теоре́ма Шарко́вського — теорема з теорії динамічних систем, доведена в 1964 році Олександром Миколайовичем Шарковським. Теорема була першим загальним результатом теорії динамічних систем, при ітеруванні відображень відрізка в себе.

Формулювання теореми ред.

Розглянемо порядок на множині натуральних чисел, який часто називають порядком Шарковського:

       [1]

 ·  ·  ·   ·  

 ·  ·  ·   ·  

 

 ·  ·  ·   ·  

 

       .

Нехай у неперервної функції на відрізку    є цикл періоду   (тобто існує   такий, що  , але   ,  , де   — композиція   функції  ), тоді у цієї функції є цикли усіх періодів, які менші ніж   в сенсі порядку Шарковського. Найбільшими елементами в порядку Шарковського є непарні числа. Тобто наявність у такого відображення циклу періоду 3 гарантує існування циклу будь-якого іншого періоду. А існування циклу періоду 4 може гарантувати лише існування циклу періоду 2.

Частинний випадок ред.

Будемо казати, що відрізок   покриває відрізок   при неперервному відображенні   якщо  . Будемо позначати це як  .[2]

Лема 1. Якщо  , то існує    . Дане твердження елементарно випливає з теореми про проміжне значення функції. розглянемо функцію

 .

З того, що відрізок покриває себе випливає, що існує значення   і таке значення  , тоді

 
 ,
 
Ілюстрація до леми 2

а отже існує значення  , що  .

Лема 2. Якщо  , то існує відрізок  :  .

Справедливість цієї леми очевидна з рисунку. Нехай тут  ,  . В силу властивостей функцій, неперервних на компакті, завжди можна обрати пару точок   і  , як показано на малюнку. Відрізок   і буде шуканим відрізком  

Лема 3. Нехай для множини відрізків виконується   тоді існує такий відрізок  .

Доведення. З того, що   випливає, що існує  .

Далі  , а значить існує  , отже  , а тоді згідно леми 2 існує  . Таким чином ця лема доведена для трьох відрізків. Для довільної більшої кількості доведення продовжується за індукцією.

 
Траєкторія циклу періоду 3

Випадок циклу періоду 3 ред.

Доведемо, що існування циклу періоду 3 забезпечує існування циклу будь-якого іншого періоду. Розглянемо траєкторію циклу періоду 3, утворену точками  ,  ,  , як зображено на рисунку. Ця траєкторія утворює два відрізки  ,  . Зауважимо, що це єдиний можливий спосіб утворення циклу періоду 3, з точністю до симетрії.

Неважко бачити, що для даної траєкторії виконується наступне:  , оскільки початок   переходить в початок  , а кінець   в кінець  . З аналогічних міркувань видно, що   і  . Цю ситуацію зручно зобразити за допомогою графу.

 
Граф накриттів відрізків

Отже можна розглянути ланцюжок відрізків, що накривають один одного:

 , де відрізок   входить   раз. Тоді з леми 3 випливає, що існує відрізок  . А це означає, що  , а значить, це відображення має нерухому точку:   (лема 1). А отже знайдено точку, яка має період   при відображенні  . Те, що цей період є найменшим періодом даної точки легко зрозуміти з вигляду ланцюжка накриттів. Ця траєкторія починається у відрізку   і після цього жодного разу не повертається в цей відрізок.

Цей частинний випадок теореми Шарковського нерідко називають теоремою Лі-Йорка. Американські вчені Лі та Йорк в 1975 році опублікували статтю Period three implies chaos (період три означає хаос)[3]. В якій довели, що існування циклу періоду 3 в такій динамічній системі гарантує існування циклу будь-якого періоду. А також, що відрізняє їхню роботу від роботи Шарковського, довели, що в такому випадку динамічна система має ще і хаотичні траєкторії, тобто існує континуум точок, які при ітеруванні відображення відрізку не переходять в себе ні за яку кількість ітерацій. Повне доведення цієї теореми є досить громіздким, із різними способами її доведення можна ознайомитись, наприклад, в цій статті [4].

Теорема про реалізацію ред.

Другою не менш важливою частиною цієї теоерми є так звана теорема Шарковського про реалізацію. Перша частина теореми Шарковського говорить про те, що якщо в системі є цикл одного періоду, то це гарантує існування цикла й інших періодів. Але вона нічого не каже про те, чи бувають функції з такими періодами, які припускаються в теоремі.

Теорема Шарковського про реалізацію стверджує, що для кожного натурального числа   знайдеться така функція  , що вона має точку періоду  , але не має жодної точки періоду    .

Розглянемо приклад[3] функції  , яка має період 5, а значить і всі інші періоди, які менші за 5 в сенсі порядку Шарковського, але не має періоду 3. Покладемо

 

Проміжні значення доповнемо за лінійністю. Тоді

 

Отже, на проміжку   немає нерухомої точки відображення  . Аналогічно два інші відрізка теж не містять нерухомих точок   і  . Але бачимо, що  , тобто на цьому відрізку може бути точка періоду 3. Нехай   нерухома точка відображення  . Тоді  . Якщо   тоді  , що неможливо, адже   точка періоду 3. Отже  . Аналогічно  . Якщо   то  , що теж неможливо. Отже  . Таким чином, вся траєкторія циклу періоду 3 лежить на відрізку  . Зазначимо тепер, що на даному проміжку функція є лінійною  . А така функція може мати лише одну нерухому точку — це точка   і це нерухома точка відображення  , а значить не точка періоду 3.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ‪Сосуществование циклов непрерывного преобразования прямой в себя‬. scholar.google.com. Процитовано 29 травня 2024.
  2. Katok, Anatole; Hasselblatt, Boris (1995). Introduction to the Modern Theory of Dynamical Systems. Encyclopedia of Mathematics and its Applications. Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/cbo9780511809187. ISBN 978-0-521-34187-5.
  3. а б Li, Tien-Yien; Yorke, James A. (1975-12). Period Three Implies Chaos. The American Mathematical Monthly (англ.). Т. 82, № 10. с. 985—992. doi:10.1080/00029890.1975.11994008. ISSN 0002-9890. Процитовано 29 травня 2024.
  4. Du, Bau-Sen (20 березня 2007). A collection of simple proofs of Sharkovsky's theorem. arXiv: Dynamical Systems. Процитовано 29 травня 2024.

Література ред.

  1. Шарковский А. Н., О циклах и структуре непрерывного отображения [Архівовано 21 липня 2017 у Wayback Machine.] //Укр. матем. журнал 1965. Т.17. стор. 101—111 (рос.)
  2. Misiurewicz M., Remarks on Sharkovsky's Theorem [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] //Amer. Math. Monthly. 1997. vol. 104. No. 9 (англ.)
  3. А. Н. Шарковский, С. Ф. Коляда, А. Г. Спивак, В. В. Федоренко. «Динамика одномерных отображений». Киев: Наукова думка, 1989. 216 с.
  4. Ю. А. Данилов. «Лекции по нелинейной динамике. Элементарное введение.» Москва: Постмаркет, 2001. 184 с.
  5. Katok A, Hasselblatt B. Introduction to the Modern Theory of Dynamical Systems. Cambridge University Press; 1995.
  6. Strogatz, S.H. (2015). Nonlinear Dynamics and Chaos: With Applications to Physics, Biology, Chemistry, and Engineering (2nd ed.). CRC Press. https://doi.org/10.1201/9780429492563