Гвердцителі Тамара Михайлівна

Тама́ра Миха́йлівна Гвердците́лі (груз. თამარ გვერდწითელი; нар. 18 січня 1962, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянська, грузинська і російська співачка, піаністка, актриса, композитор. Народна артистка Грузинської РСР (1989). Народна артистка Російської Федерації (2004).

Гвердцителі Тамара Михайлівна
груз. თამარა გვერდწითელი
Основна інформація
Повне ім'я груз. თამარ გვერდწითელი
Дата народження 18 січня 1962(1962-01-18) (62 роки)
Місце народження Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Роки активності 1972[1] — тепер. час
Громадянство СРСР, Грузія і Росія[2]
Національність грузини[3]
Професії співачка, піаністка, композиторка, акторка, поетка, письменниця
Освіта Тбіліська державна консерваторія
Співацький голос контральто
Інструменти фортепіано, рояль, гітара, синтезатор, орган, акордеон і вокал[d]
Мова російська, грузинська, французька, італійська, іспанська, англійська і іврит
Жанри естрада
Колективи Мзіурі[d]
Нагороди
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Виконує пісні вісьмома мовами: рідною грузинською, а також українською, російською, французькою, італійською, іспанською, англійською та івритом.

Життєпис ред.

Є представницею давнього грузинського дворянського роду.

Мати Тамари — Інна Володимирівна Кофман — з України, уродженка Одеси, вчителька російських мови та літератури[4], рано прищепила дочці любов до музики. Тамара навчалася в музичній спецшколі при Тбіліській консерваторії. На початку 1970-х років Гвердцителі стала солісткою дитячого музичного ансамблю «Мзіурі», у складі якого об'їздила з гастролями чимало міст тодішнього Радянського Союзу.

Після закінчення школи вступила до Тбіліської консерваторії й закінчила її за класами фортепіано й композиції, а також закінчила спеціальний коледж з вокалу.

У 1971 році перемогла на міжнародному конкурсі «Червона гвоздика» (рос. «Красная гвоздика») в Сочі. У 1982 році взяла участь у конкурсі попмузики в Дрездені, а у 1988 році перемогла в Софії на конкурсі «Золотий Орфей», виступала також на музичних фестивалях у Сопоті та Санремо.

У 1989 році стала народною артисткою Грузії, а у 2004 році — народною артисткою РФ.

У 1991 році перебувала в Парижі, де тісно співпрацювала з французькою зіркою Мішелем Леграном. За контрактом співачка виступила в низці спільних концертів з Леграном, у тому числі співаючи дуетом, зокрема й у всесвітньо відомій паризькій «Олімпії».

Мешкає і в Грузії, а також у Росії, де має приватну садибу в Підмосков'ї. У Росії є популярною на різноманітних телешоу, зокрема, перемігши в парі з актором Дмитром Дюжевим у 2-му сезоні російського аналога шоу «Дві зірки», деякий час активно гастролювала з Дюжевим та іншими учасниками телепроєкту промотуром.

Є доволі популярною в Україні. Крім концертів, співачка часто бере участь у спецпроєктах українського телебачення. Неодмінно Гвердцителі виступає у заходах, пов'язаних з ім'ям українського поета-пісняра Юрія Рибчинського, який є одним з авторів пісень співачки, зокрема одного з найяскравіших її хітів «Віват, король!».

З Україною пов'язує й співпраця з всесвітньо відомим оперним тенором Володимиром Гришком, з яким на сцені Дніпропетровського оперного театру у 2011—2012 роках в опері Жоржа Бізе «Кармен» Тамара виконувала партію головної героїні.

У творчому доробку поета Сергія Губерначука є вірші-присвята Тамарі Гвердцителі зі словами «Чуєш? Хор у одній людині… Вона намагнічена піснею жити»[5].

Дискографія ред.

  • 1982 — Дебют. Тамара Гвердцители
  • 1985 — Музыка: поёт Тамара Гвердцители
  • 1992 — Тамара Гвердцители поёт свои песни
  • 1994 — Виват, Король!
  • 1996 — Спасибо, Музыка, тебе!
  • 2000 — Лучшие песни разных лет
  • 2001 — Посвящение Женщине
  • 2002 — Виват, Любовь, Виват!
  • 2002 — Мне вчера приснилось небо
  • 2003 — Избранное
  • 2004 — Музыка — Храм Души
  • 2008 — Воздушный поцелуй

Виноски ред.

  1. http://www.jewish.ru/style/woman/2009/06/news994274871.php
  2. Указ Президента Российской Федерации от 12.07.2000 г. № 1300
  3. Гвердцители Тамара Михайловна — биография певца, личная жизнь, фото, музыка
  4. Про Т. Гвердцителі в газеті «Независимая Молдавия» (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 15 червня 2009.
  5. Присвята Тамріко Ґвердцителі (збірка «Перґаменти» Сергій Губерначук, 2018)