Східний тюркський каганат, пізніше Кок-Тюркський каганат
(каганат)
682 – 744
Файл:Східно-Тюркський каганат.png


Столиця 682-744 Орда-Балик
Мова(и) давньотюркська
Площа 4 млн. км²
Населення тюркюти
уйгуриСхідному Туркестані)
киданіМаньчжурії)
єнісейські киргизи (береги Єнісею)
Спадкоємність
Тюркський каганат
Танська імперія
Уйгурський каганат
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Східний тюркський каганат

Східний тюркський каганат — держава кочових[1] тюрків. У 603 відбувся розпад Тюркського каганату на Західний та Східний. Каганат мав спільні протяжні кордони з Китаєм і вів часті війни з цією державою. Не раз відстоював свою самостійність у великих боях зі своїм південним сусідом. Кілька великих битв, в яких каганат здобув перемоги, сталися наприкінці VII століття і в першій половині VIII століття.

Танська імперія захопила Східний каганат в 630.

Сталося повстання кок-тюрків на чолі з Кутлугою 682 і відновлення Східного каганату під назвою Кок-Тюркський каганат. Кутлуг розгромив китайські війська в Сіньчжоу в 686. Набіг Мочура на Лінчжоу в 694. Вторгнення Мочура в Китай та розгром імперських військ в 698.

Після поразки в 745 в битві з уйгурами під проводом хана Моюн-Чура, на землях Східного каганату виник Уйгурський каганат, що проіснував у 745-840.

Східний тюркський каганат.

Див. також

ред.

Література

ред.


Примітки

ред.
  1. «ТЮРКСКИЙ КАГАНАТ» в Советской исторической энциклопедии. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 1 квітня 2022.