Сунгарі (кит. 松花江, пін. Sōnghuā jiāng, букв. річка Сунхуа) — річка на північному сході Китаю, найбільша притока Амуру по водності, впадає в нього справа за течією. Річка Сунгарі протікає 1434 км по території провінцій Цзілінь і Хейлунцзян, зарегульована гідроелектростанціями. На берегах Сунгарі розташовані великі міста Гірин, Харбін, Цзямуси. Сточище — 557 180 км²[1][2], Середньорічний стік — 2,463 м³/с[3].

Сунгарі
42°43′40″ пн. ш. 127°13′26″ сх. д. / 42.72777777780577679° пн. ш. 127.22388888891778436° сх. д. / 42.72777777780577679; 127.22388888891778436
Витік Небесне озеро
• координати 42°43′40″ пн. ш. 127°13′26″ сх. д. / 42.72777777780577679° пн. ш. 127.22388888891778436° сх. д. / 42.72777777780577679; 127.22388888891778436
Гирло Амур
• координати 47°42′21″ пн. ш. 132°31′03″ сх. д. / 47.70606388891677341° пн. ш. 132.517661111137755370° сх. д. / 47.70606388891677341; 132.517661111137755370
Басейн басейн Амуру
Країни:  КНР
Регіон Хейлунцзян
Довжина 1434 км
Площа басейну: 524 000 км²
Середньорічний стік 2470 м³/с
Притоки: Нуньцзян, Mudan Riverd, Huifa Hed, Hulan Riverd, Shaoling Hed, Chalin Hed, Yinma Riverd, Lalin Hed, Second Songhua Riverd, Nemor Riverd, Tangwang Hed, Mayid, Ashi Riverd і Q22101445?
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Географія ред.

Верхів'я Сунгарі — у горах Чанбайшань поблизу корейського кордону, неподалік від їх головної вершини, вулканічної гори Пектусан. Безпосередньо витоком Сунгарі вважається місце злиття річок Тоудаоцзян і Ердаоцзян, які беруть початок на кордоні КНР і КНДР неподалік від головної вершини плоскогір'я — вулканічної гори Пектусан. Озеро Чхонджу, що лежить в кратері гори, живить річку Ердаоцзян через її притока Ердаобайхе.

У верхній течії Сунгарі перетинає Чанбайшань та має дуже швидку течію. Далі загальний напрямок річки — з південного сходу на північний захід. Досягнувши міста Гірин, після впадіння лівої притоки Нуньцзян річка різко змінює напрямок на північний схід і виходить на рівнини Сунляо і Саньцзян. Тут річка помітно уповільнює течію, починає меандрувати й утворює безліч окремих рукавів. Водночас Сунгарі, протікаючи рівнинними територіями, збирає багато піску та мулу, стає каламутною.

У нижній течії приймає велику праву притоку — річку Муданьцзян і тече уздовж південних відрогів Малого Хінгану, і далі низовиною Саньцзян, поки не зливається з Амуром за 288 км вище Хабаровська.

Сунгарі і її притоки живляться переважно дощами, що падають по всьому її сточищу. З одного боку, це добре для заповнення зрошувальних каналів. З іншого — влітку, в період весняно-літньої повені, це призводить до катастрофічних повеней, особливо в середині літа, коли спостерігається основний підйом води.

У середині осені Сунгарі замерзає, крига скресає у квітні.

Каскад ГЕС ред.

На річці розташовано ГЕС Байшань, ГЕС Hóngshí, ГЕС Финмань.

Примітки ред.

  1. ), National Geographic Society (U.S (2008). National Geographic Atlas of China, p. 36. ISBN 9781426201363.
  2. [[https://web.archive.org/web/20190907213106/http://www.riversnetwork.org/rbo/index.php/river-blogs/north-asia/item/4614-amur-river-basin-watersheds-map Архівовано 7 вересня 2019 у Wayback Machine.] Amur river basin at Rivers Network
  3. National Conditions: Main Rivers [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.] accessed October 21, 2010.