Статутні грамоти Білоруської Народної Республіки

Статутні грамоти Білоруської Народної Республіки (біл. Устаўныя граматы БНР, Ustaŭnyja hramaty BNR) — це чотири документи, прийняті Виконавчим комітетом Ради Всебілоруського з'їзду та Радою БНР у 1918 році, які проголошували волю білоруського народу щодо його національного та державного майбутнього.

Третя Статутна грамота, якою проголошено незалежність Білоруської Народної Республіки

Перша Статутна грамота ред.

Прийнята Виконавчим комітетом Ради Всебілоруського конгресу 21 лютого 1918 року в Мінську.

Перша Статутна грамота закликала білоруський народ реалізувати своє право на «повне самовизначення», а національні меншини — здійснювати право на національну та особисту автономію. Посилаючись на право народів на самовизначення, автори хартії доводили, що влада в Білорусі має формуватися відповідно до волі народів, що населяють країну. Цей принцип має бути реалізований шляхом демократичних виборів до Всебілоруських установчих зборів.

Друга Статутна грамота ред.

Прийнята Виконавчим комітетом Всебілоруського конгресу 9 березня 1918 року в Мінську.

Білоруська Народна Республіка була проголошена в межах розселення та чисельної переваги білоруського народу.

Проголошувалися права і свободи громадян і народів Білоруської Народної Республіки: свобода слова, друку, зборів, страйків, союзників; свобода совісті, недоторканність особи та приміщення; право народів на національну та особисту автономію; рівність усіх мов народів Білорусі. Приватна власність на землю була скасована, оголошено про передачу землі без викупу тим, хто на ній працював; ліси, озера та надра були оголошені державною власністю. Максимальна тривалість робочого дня становила 8 годин.

Третя Статутна грамота ред.

Прийнята Радою БНР 25 березня 1918 року в Мінську.

Білоруська Народна Республіка була проголошена незалежною державою.

Рада БНР вимагала переглянути Брест-Литовський договір. На землях колишньої Російської імперії, де проживає білоруський народ і має чисельну перевагу, була проголошена вільна, незалежна держава; вона включала Могильовську, Мінську, Вітебську, білоруські частини Гродненської, Віленської, Смоленської, Чернігівської та сусідні губернії. Також були підтверджені права і свободи громадян і народів Білорусі, проголошені Другою Статутною грамотою.

Четверта Статутна грамота ред.

Прийнята Радою Народних Міністрів БНР 29 листопада 1918 року в Мінську.

Закликала всіх громадян Білорусі об'єднатися навколо Ради Білоруської Народної Республіки та білоруського уряду та створювати органи місцевого самоврядування у вигляді волосних, повітових та місцевих рад по всій Білорусі.

Див. також ред.

Джерела ред.