Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям — перелік офіцерів, фельдфебелів та унтерофіцерів, яких за часи Другої світової війни було удостоєно найвищої військової нагороди Третього Рейху — Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям. Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям (нім.Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes mit Eichenlaub) був запроваджений 3 червня 1940 року для подальшого відзначення тих, хто вже отримав Лицарський хрест Залізного хреста та продовжував демонструвати особисту хоробрість у бойових умовах чи значні успіхі у військовій діяльності на полі бою. Всього в 1940 році було проведено 7 нагороджень; 50 — у 1941 році; 111 — у 1942 році; 192 — у 1943 році; 328 — у 1944 році та 194 — у 1945 році, що дало загальну кількість 882 кавалерів, не враховуючи 8 іноземних кавалерів.
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes mit Eichenlaub
Кількість 882 нагороджених Дубовим листям базується на аналізі та погодженні числа нагороджених орденською комісією Асоціації кавалерів Лицарського хреста (AKCR). Однак автор Вейт Шерцер оскаржив чинність нагородження 27 кавалерів із цих списків[1]. За винятком Германа Фегеляйна, усі спірні кандидати отримали відзнаку у травні 1945 року, коли через критичну ситуацію останніх днів Другої світової війни в Німеччині низка номінацій залишилася незавершеними та такими, що «загальмувалися» на різних етапах процесу затвердження. Герман Фегеляйн отримав Дубове листя у 1942 році, але був засуджений до смертної кари Адольфом Гітлером і розстріляний начальником особистої охорони Адольфа Гітлера і шефом Імперської служби безпекиСС-групенфюреромЙоганном Раттенгубером28 квітня1945 року за рішенням військового трибуналу. Смертний вирок, згідно з німецьким законодавством, став обґрунтуванням для позбавлення Фегеляйна всіх орденів і почесних відзнак[2].
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
22 червня1941 року удостоєний мечів (№ 2) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир JG 51) 15 липня1941 року удостоєний діамантів (№ 1) до нагороди (командир JG 51)
21 червня1941 року удостоєний мечів (№ 1) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир JG 26) 28 січня1942 року удостоєний діамантів (№ 2) до нагороди (командир JG 26)
4 червня1944 року удостоєний мечів (№ 69) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберст, командир панцер-фузилерного полку «Гросдойчланд»)
23 червня1941 року удостоєний мечів (№ 13) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир JG 77) 30 серпня1942 року удостоєний діамантів (№ 3) до нагороди (майор, командир JG 77)
14 березня1943 року удостоєний мечів (№ 26) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир моторизованої дивізії СС «Адольф Гітлер») 6 серпня1944 року удостоєний діамантів (№ 16) (командир I танкового корпусу СС)
23 липня1943 року удостоєний мечів (№ 31) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберст, керівник ударної оперативної групи «Англія»)
15 вересня1943 року удостоєний мечів (№ 36) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал танкових військ, командир XXXXI танкового корпусу)
17 вересня1944 року удостоєний мечів (№ 97) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал від інфантерії, командир L армійського корпусу)
18 липня1942 року удостоєний мечів (№ 15) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (головнокомандувач Головнокомандування Вермахту «Південь» та командувач 2-го повітряного флоту) 19 липня1944 року удостоєний діамантів (№ 14) до нагороди (головнокомандувач Головнокомандування Вермахту «Південний Захід» та командувач групи армій «C»)
27 січня1945 року удостоєний мечів (№ 128) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал від інфантерії, командир LXVIII армійського корпусу)
19 травня1942 року удостоєний мечів (№ 11) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир 9./JG 52) 16 вересня1942 року удостоєний діамантів (№ 5) до нагороди (оберлейтенант резерву, командир 9./JG 52)
18 червня1942 року удостоєний мечів (№ 12) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир 3./JG 27) 3 вересня1942 року удостоєний діамантів (№ 4) до нагороди (командир 3./JG 27)
2 серпня1943 року удостоєний мечів (№ 32) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир IV./NJG 1) 31 липня1944 року удостоєний діамантів (№ 15) до нагороди (оберстлейтенант, командир NJG 3)
18 грудня1944 року удостоєний мечів (№ 117) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал танкових військ, командир LXXVI танкового корпусу)
15 квітня1943 року удостоєний мечів (№ 29) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир ПЧ U-181) 9 серпня1943 року удостоєний діамантів (№ 7) до нагороди (корветтен-капітан, командир U-181)
28 березня1943 року удостоєний мечів (№ 27) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберст, командир танкового полку дивізії «Гроссдойчланд») 15 квітня1944 року удостоєний діамантів (№ 11) до нагороди (оберст, командир бронетанкової групи при групі армій «Північ»)
19 вересня1944 року удостоєний мечів (№ 99) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал парашутних військ, командувач фортеці Брест) 19 вересня1944 року удостоєний діамантів (№ 20) до нагороди (генерал парашутних військ, командувач фортеці Брест)
4 березня1943 року удостоєний мечів (№ 25) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-лейтенант, командир 11-ї тд) 31 серпня1944 року удостоєний діамантів (№ 19) до нагороди (генерал танкових військ, ТВО командувача 4 ТА)
23 жовтня1944 року удостоєний мечів (№ 105) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-лейтенант, командир 24-ї танкової дивізії)
23 жовтня1943 року удостоєний мечів (№ 40) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-фельдмаршал, командувач групи армії «Центр»[Прим. 4])
13 квітня1944 року удостоєний мечів (№ 63) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал гірсько-піхотних військ, командир XVII армійського корпусу)
9 червня1944 року удостоєний мечів (№ 70) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (оберстлейтенант, командир 199-го гренадерського полку «Ліст»)
30 березня1944 року удостоєний мечів (№ 59) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-фельдмаршал, командувач групи армії «Південь»)
25 березня1944 року удостоєний (посмертно) мечів (№ 56) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (СС-оберфюрер, командир 2-ї латиської добровольчої бригади СС)
9 травня1944 року удостоєний мечів (№ 66) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (командир ПЧ U-380) 24 листопада1944 року удостоєний діамантів (№ 22) до нагороди (корветтен-капітан, командир ПЧ U-967)
25 листопада1943 року удостоєний мечів (№ 42) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (гауптман, командир III./StG 2 «Іммельманн») 29 березня1944 року удостоєний діамантів (№ 10) до нагороди (майор, командир III./StG 2 «Іммельманн») 29 грудня1944 року удостоєний золотого дубового листя (№ 1) до нагороди (оберстлейтенант, командир StG 2 «Іммельманн»)
10 жовтня1943 року удостоєний (посмертно) мечів (№ 39) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (СС-оберштурмбанфюрер, командир 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд»)
23 січня1944 року удостоєний мечів (№ 45) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (майор, командир III. батальйону 123-го гренадерського полку)
26 серпня1944 року удостоєний мечів (№ 90) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (СС-оберстгрупенфюрер та генерал-полковник військ СС, командувач 7-ї армії)
31 січня1944 року удостоєний мечів (№ 46) до Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (генерал-лейтенант, командир 4-ї тд) 8 травня1945 року удостоєний діамантів (№ 27) до нагороди (генерал танкових військ, командувач армії «Східна Пруссія»)
↑30 квітня 1945 року, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, офіцер Управління кадрів ОКГмайорЙоахім Домашк відхилив кандидатуру генерала Отто Гітцфельда та прокоментував: «Це не кандидатура!» (лише видатні лідерські та організаційні здобутки є підставою для нагородження вищим орденом, жодної особистої хоробрості) він додатково зазначив: «зник у «мішку» 11-ї армії». Таким чином, представлення було визнано недостатнім, а також відкладено відповідно до AHA 44 Ziff. 572. Дата внесення, зазначена в списку номінантів на вищі ступені Лицарського хреста Залізного хреста, — 28 квітня 1945 р. У списку є примітка «відкладено». Схвалення неможливо підтвердити. Орденська комісія Асоціації кавалерів Лицарського хреста (AKCR) розглянула справу в 1981 році і вирішила: затвердити «мечі» від 9 травня 1945 року. AKCR винесла вердикт, що нагорода була вручена відповідно до указу Деніца. Водночас, рішенням Deutsche Dienststelle (WASt) це визнано незаконним, як таке, що не має правового обґрунтування. Порядковий номер «158» і дату презентації присвоєно AKCR. Гітцфельд був членом AKCR
↑Герман Фегеляйн був відданий під трибунал і 28 квітня 1945 року засуджений до смертної кари судом на чолі з СС-бригадефюрером і генерал-майором Ваффен-СС Вільгельмом Монке. Того ж дня Фегеляйна було страчено. Смертний вирок призвів до позбавлення його всіх орденів, військових і почесних звань
↑30 квітня 1945 року, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, офіцер Управління кадрів ОКГмайорЙоахім Домашк відхилив, надані від військового командування кандидатуру Йозефа Бремма і натомість рекомендував нагородити його Золотим німецьким хрестом. Як і всі інші номінації, які на той момент стосувалися особового складу 11-ї польової армії, ця номінація більше не розглядалася, оскільки 11-та армія капітулювала 21 квітня 1945 року, а нагородження військовополонених або зниклих безвісти згідно правил було заборонено. У всіх інших випадках при подібних обставинах на номінації можна знайти примітку про те, що «відкласти згідно з AOK 11» або «відкласти згідно з AHA 44 Ziff. 572». Датою подання до нагородження вищими ступенями Лицарського хреста Залізного хреста у списку нагородження є 28 квітня 1945 року. У списку вказана позначка «відкладено». Асоціація кавалерів Лицарського хреста (AKCR) стверджує, що нагорода була вручена відповідно до декрету Деніца. На думку Німецького інституту нагород (WASt), це є незаконним і не має юридичного обґрунтування. Порядковий номер «159» був присвоєний AKCR. Дата презентації була визначена Вальтером-Пером Фельгібелем. Бремм був членом AKCR
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Militaer-Verlag. ISBN978-3-938845-17-2.(нім.)
Gordon Williamson (Author), Ramiro Bujeiro (Illustrator). Knight's Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941–45. Osprey Publishing,
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-Пресс, 2007. — 784 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2.