Славко Яневський
Сла́вко Я́невський (мак. Славко Јаневски; * 11 січня 1920, Скоп’є — † 20 січня 2000, там само) — македонський письменник, автор першого македонського роману «Село за сімома ясенами», академік Македонської академії наук і мистецтв.
| Славко Яневський | |
|---|---|
.JPG) | |
| Народився |
11 січня 1920[4][1][…] Скоп'є, Q28976991?, Королівство Югославія[6] |
| Помер |
20 січня 2000[1][2] (80 років) або 30 січня 2000[3] (80 років) Скоп'є, Північна Македонія[6] |
| Країна |
 Північна Македонія |
| Діяльність | поет, перекладач, письменник, сценарист, кінорежисер |
| Знання мов | македонська[4] |
| Членство | Македонська академія наук і мистецтв |
| IMDb | ID 0417510 |
Закінчив технічне училище в місті Скоп’є. Активний учасник Народно-визвольної війни 1941–1945 років; був комісаром Третьої Македонської ударної бригади.
Літературну діяльність розпочав 1944 року. По війні редагував літературні журнали «Пионер», «Титовче», «Нов ден», «Современост», «Хоризонт», «Остен», працював у видавництві. Перша поетична збірка «Кривавий разок» вийшла 1945 року. За нею вийшли «Вірші» (1948), «Егейська казка про порох» (1950), «Лірика» (1951), «Хліб і камінь» (1957), «Євангелія від Хитрого Пейо» (1966) та багато інших.
Від початку п’ятдесятих років дедалі більше уваги приділяв прозі. У 1950 вийшла його повість «Вулиця», а 1952 — роман про зміни в житті македонських селян «Село за сімома ясенами» (друга редакція вийшла 1965 року під назвою «Стовбури»). Серед його прозового доробку виділяється також роман-епопея про македонську революцію «І біль, і гнів» (1964). Йому належать ще романи «Дві Марії» (1956), «Сновида» (1958), «Твердоголові» (1970), «Чудотворці» (1988), «Рулетка з сімома цифрами» (1989) та інші. Багато уваги приділяв письменник і жанру оповідання (починаючи з першої збірки «Блазні і люди», яка вийшла 1954), працював і в жанрі кіносценарію. Був одним із найпопулярніших дитячих письменників своєї країни.
Якщо перші твори Яневського були написані в річищі реалізму, то починаючи від другої половини п’ятдесятих років він дедалі більше ускладнював свою символіко-метафоричну систему, наближаючись до сюрреалізму.
Дійсним членом Македонської академії наук і мистецтв став від самого заснування академії (1967).
Лауреат Державної премії Антифашистського віча народного звільнення Югославії (1968) та кількох інших літературних премій.
Українські переклади ред.
Українською мовою прозу Яневського перекладав Андрій Лисенко: новели «Бабусин онук» («Літературна Україна», 27 серпня 1963), «Сповідь за сто франків» («Всесвіт», 1970, № 10 і потім збірка «Македонська новела», яка вийшла у серії «Зарубіжна новела» 1972 року), «Кінь великий, як доля» і «Бідний чорний Джо» (у тій таки збірці); роман «Село за сімома ясенами» (спочатку в журналі «Всесвіт», 1973, № 5 і 6, а потім — вже під назвою «Ясени» — двома стотисячними виданнями у видавництві «Дніпро»: 1974 та 1982 року). Оповідання Яневського «У гірському млині» Андрій Лисенко переклав разом із Володимиром Лірниченком («Всесвіт», 1975, № 11). Вірші Яневського друкувались у перекладі Бориса Олійника («Всесвіт», 1975, № 8).
Джерела ред.
- Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 363.
- Новели орлиного краю // Всесвіт, 1966, № 1, с. 80.
- [Біографічна довідка] // Всесвіт, 1975, № 3, с. 97.
- Ю. Д. Беляева. Яневски, Славко // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1975, т. 8, стлб. 1089–1090.
- Товариство письменників Македонії (мак.).
Посилання ред.
- Яневський Славко // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки ред.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118775936 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.