Вікіпедія

Сисоєнко Ірина Володимирівна

українська політик та громадська діячка, народний депутат VIII скликання

Іри́на Володи́мирівна Сисо́єнко (нар. 6 березня 1982, Миколаїв) — українська політик та громадська діячка, народний депутат VIII скликання, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я. Заслужений юрист України. Пройшла до ВРУ під № 25 списку партії "Об'єднання «Самопоміч».[2]

Ірина Сисоєнко
Ірина Сисоєнко
Народилася 6 березня 1982(1982-03-06) (42 роки)
Миколаїв, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання Київ
Діяльність народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я
Alma mater Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонового університету і Національна академія внутрішніх справ
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада народний депутат України
Партія Самопоміч[1]
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Самопоміч 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Співзасновник та голова «Благодійного фонду захисту прав медичних працівників», ініціатор створення “Координаційного центру допомоги учасникам АТО”.

Член Асоціації адвокатів України, Асоціації юристів України, автор численних статей і публікацій з питань авторського права, інтелектуальної власності, недобросовісної конкуренції, захисту прав, медичного права. Президент громадської організації "Всеукраїнська асоціація фізичної медицини, реабілітації і курортології".[3] Керівник "Центру медико-психологічної реабілітації на Саксаганського".[4]

Біографічні відомості ред.

Народилася 6 березня 1982 в м. Миколаїв. У 1999 вступила в «Міжнародний Соломонів університет», який успішно закінчила в 2003 році за спеціальністю «Правознавство». В 2003 році була зарахована в «Інститут інтелектуальної власності», в якому отримала повну вищу освіту із присвоєнням кваліфікації магістр права в сфері інтелектуальної власності (диплом з відзнакою, 2005 рік). Паралельно протягом 2003–04 років навчалась в Національній академії внутрішніх справ України на заочній формі навчання. 2018-2020 навчалася в МАУП, на факультеті «Медичний та фармацевтичний менеджмент».[5]

Кар'єра ред.

З 2005–2009 працювала головним спеціалістом судового відділу управління захисту прав Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. З 2009 генеральний директор ТОВ "Патентно-юридична агенція «Бренд-Груп» З 2014 співзасновник та генеральний директор Юридичної компанії «Бабич, Сисоєнко і партнери».[6] З 2014 викладач кафедри цивільного права Київського університету права Національної Академії Наук України.

Наукова діяльність ред.

Науковий співробітник Київського університету права Національної академії наук України. Здобувач кафедри цивільного права Київського університету права НАН України. Автор численних статей і публікацій з питань авторського права, інтелектуальної власності, недобросовісної конкуренції, захисту прав[7]. Автор статей з медичного права[8]. У 2023 році отримала науковий ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію.[9]

Громадсько-політична діяльність ред.

Співзасновник (2013 рік) та голова «Благодійного фонду захисту прав медичних працівників». Член Асоціації адвокатів України, Асоціації юристів України.

В 2014 році була призначена заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я. Ініціювала створення робочої групи Координаційної Ради з питань реабілітації учасників АТО [10].

В 2015 році виступила ініціатором створення громадської організації “Координаційний центр допомоги учасникам АТО” [11]

Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 8 у списку[12].

У 2017 році очолила Опікунську Раду Державного Інституту педіатрії, акушерства та гінекології. З 2019 року Президент загальноукраїнської організації «Всеукраїнська асоціація фізичної медицини, реабілітації та курортології». У 2022 році очолила "Центр медико-психологічної реабілітації на Саксаганського".[13] Центр надає психологічну та медичну реабілітаційну допомогу військовим та постраждалим від бойових травм: мінно-вибухові, черепно-мозкові, після контузій; пацієнтам з ампутаціями та травмами кінцівок, з захворюваннями хребта та суглобів.[14] За керівництва Сисоєнко у 2023-му році «Центр медико-психологічної реабілітації на Саксаганського» став базою для реабілітації проєкту “ЛІКАРІ ДЛЯ ГЕРОЇВ”.[15]

Різне ред.

В 2010 році здобула атестацію та одержала свідоцтво патентного повіреного України № 347. В 2012 році здобула атестацію та одержала свідоцтво про зайнятість адвокатською практикою.

Неодружена, має сина.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=18024
  2. ↑ Біографія. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  3. ↑ Жіноче обличчя реабілітації військових: Ірина Сисоєнко. Українки (укр.). 2 серпня 2023. Процитовано 21 травня 2024.
  4. ↑ Сисоєнко, Ірина Володимирівна. https://dosye.info/ (рос.). 1 травня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  5. ↑ Ірина Сисоєнко, біографія народного депутата України, Президента ГО Всеукраїнська асоціація фізичної медицини, реабілітації і курортології. www.dsnews.ua (укр.). 22 квітня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  6. ↑ Партнер юридичної компанії [Архівовано 14 грудня 2014 у Archive.is]bspartners.com.ua
  7. ↑ Податки на перемогуepravda.com.ua 13 серпня 2014 року
  8. ↑ Підсумки другої щорічної конференціїmed-info.net.ua 30 жовтня 2012 року
  9. ↑ Ірина Сисоєнко, біографія народного депутата України, Президента ГО Всеукраїнська асоціація фізичної медицини, реабілітації і курортології. www.dsnews.ua (укр.). 22 квітня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  10. ↑ Сысоенко, Ирина (15.07.2015). Реабилитация: начало большого пути. http://blog.liga.net/ (русский) .
  11. ↑ Презентація Координаційного центру допомоги учасникам АТО (українська) .
  12. ↑ Центральна виборча комісія
  13. ↑ Центр медико-психологічної реабілітації на Саксаганського. LIGA (укр.). Процитовано 21 травня 2024.
  14. ↑ "Центр медико-психологічної реабілітації на Саксаганського". glavred.net (укр.). Процитовано 21 травня 2024.
  15. ↑ ІМП (22 квітня 2024). Центр медико-психологічної реабілітації Інституту став базовою установою надання висококваліфікованої психологічної допомоги для пацієнтів проєкту "ЛІКАРІ ДЛЯ ГЕРОЇВ". Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України (укр.). Процитовано 21 травня 2024.
  Це незавершена стаття про українську політикиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сисоєнко_Ірина_Володимирівна&oldid=42621218