Сейсмічність Хорватії
Територія Хорватії — характеризується підвищеною сейсмічністю.
Загальна характеристика ред.
Хорватія лежить в області Середземноморського геосинклінального поясу. Підвищена сейсмічна активність властива насамперед узбережжю країни. Узбережжя тягнеться вздовж Адріатичного моря і є одним з найпорізаніших у світі: тут налічується 1185 островів та острівців. Морські кордони Хорватії становлять 930 км. Великі гірські хребти в Хорватії виникли під впливом субдукції (пірнання) Африканської літосферної плити під Євразійську літосферну плиту. Третинний або альпійський орогенез підняв Динари, основний гірський хребет в Хорватії. Саме ця обставина викликає, окрім інтенсивної мікросейсмічної активності (1,0<M≤3,0), досить часті землетруси невеликої (3,0<M≤5,0) і середньої (5,0<M≤7,0) сили. Не виключаються й дуже сильні землетруси (M>7,0).
Землетруси у минулі століття ред.
Землетруси XXI століття ред.
2020 ред.
2021 ред.
8 червня 2021 року, о 05:59 (за місцевим часом), у районі хорватського міста Шибеник стався землетрус магнітудою 4,7 бала за (шкалою Ріхтера). За повідомленням місцевого видання Vecernji List, епіцентр землетрусу був за 13 км на південний схід від міста Шибеника, з гіпоцентром на глибині 10 км. Поштовхи також відчувалися в районі міст Спліта, Водиці, Синя та Задара[1].
6 жовтня 2021 року, о 21:57 (за місцевим часом), у хорватській Далмації стався землетрус магнітудою, за одними даними, 5,1 бала (за шкалою Ріхтера) і 4,6 бала — за іншими. Епіцентр землетрусу перебував за 39 км на північний схід від міста Спліта та за 19 км на південний захід від Лівно в Боснії і Герцеговині, з гіпоцентром на глибині 5 км. Поштовхи відчувалися у Спліті, Макарській, Шибенику, на Хварі, в інших містах регіону, та в районах Боснії і Герцеговини поблизу кордону з хорватською Далмацією[2].
2023 ред.
16 лютого 2023 року, у Хорватії стався землетрус магнітудою 5,3 бала (за шкалою Ріхтера). За повідомленням Європейського середземноморського сейсмологічного центру (EMSC), епіцентр землетрусу знаходився за 36 км від міста Рієки та за 14 км від міста Цриквениці з відповідним гіпоцентром на глибині 10 км[3].
Див. також ред.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.