Святицький Микола Володимирович

Микола Володимирович Святицький (1886, Рибінськ Ярославської губ. — листопад 1937, Казахстан) — лівий есер, секретар Всеросійської комісії по виборах до Установчих Зборів. Депутат УЗ (округ: Харківський № 5, партія: есери (ліві), українські есери, Рада КД).

Святицький Микола Володимирович
Народився 1886
Рибінськ, Ярославська губернія, Російська імперія
Помер листопад 1937
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Партія Партія лівих соціалістів-революціонерів

Навчався на юридичному факультеті Московського університету, закінчив екстерном Харківський університет. У 1906 арештований, висланий у 1907 в Тобольську губернію з дозволом виїзду за кордон. З 1913 помічник присяжного повіреного. У 1917 редактор «Партийных известий». Делегат I Всеросійського з'їзду Рад РСД. Секретар комісії ЦК ПСР по виборах до УЗ. Учасник засідання УЗ 5 січня 1918.

Перший історик Установчих Зборів, у 1918 опублікував «Итоги выборов во Всероссийское Учредительное собрание», у 1921 — «К истории Всероссийского Учредительного собрания». У 1918 член[1] Комуч[ru], потім секретар З'їзду членів УЗ. У січні 1919 вів переговори в Уфі з більшовиками про спільні дії, входив до групи «Народ».

У 1920-ті роки працював у радянських установах. Виступав свідком на процесі ПСР (1922). Висланий до Казахстану, працював у Кустанаї економістом. Арештований у листопаді 1937. Розстріляний. Реабілітований у 1959.

Примітки ред.

  1. КОМУЧ. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.

Джерела та література ред.