Річард Сірс
Річард (Дік) Сірс (англ. Richard Dudley "Dick" Sears, 16 жовтня 1861, Бостон — 8 квітня 1943, там само) — американський тенісист, один з піонерів цієї гри в США. Переможець першого Відкритого чемпіонату США з тенісу в одиночному розряді 1881 року.
| Річард Сірс | |
|---|---|
 | |
| Громадянство | США |
| Дата народження | 16 жовтня 1861 |
| Місце народження | Бостон, Массачусетс, США |
| Дата смерті | 8 квітня 1943 (81 рік) |
| Місце смерті | Бостон, Массачусетс, США |
| Робоча рука | права |
| Мейджори | |
| США | Перемога (1881, 1882, 1883, 1884, 1885, 1886, 1887) |
Парний розряд | |
| Мейджори | |
| США | Перемога (1882, 1883, 1884, 1885, 1886, 1887) |
| Інші парні турніри | |
Біографія ред.
Річард Сірс народився в одній з найбагатших родин Бостона. Його старший брат Фред і двоюрідний брат Джеймс Двайт були одними з перших гравців в теніс в США в середині 1870-х, а перший тенісний корт на території США знаходився у Лонгвудському крикетного клубу належав його дідові[1].
1880 року Сірс і Двайт взяли участь у першому національному чемпіонаті з тенісу організованому Лонг-Айлендським клубом крикету та бейсболу[2]. Сірс перемагав на Відкритому чемпіонаті США в одиночному розряді сім разів поспіль у 1881 — 1887 рр.. (рекорд за кількістю перемог підряд на одному турнірі побив Рафаель Надаль, вигравши у 2012 році Мастерс Монте-Карло увосьме поспіль, а рекорд для US Open не побитий досі) та шість разів поспіль — у парному розряді в 1882 — 1887 рр., п'ять із них в парі з Двайтом. У 1884 році Сірс і Двайт здійснили подорож в Англію, і взяли участь у Вімблдонському турнірі. В одиночному розряді обидва програли на ранніх етапах, але в парному турнірі вони дійшли до півфіналу, у якому поступилися найсильнішим гравцям того часу — братам-близнюкам Вільяму та Ернесту Реншоу[3]. 1888 року Сірс був змушений залишити теніс через травму.
Гра Сірса відрізнялася атакуючим стилем, виходами до сітки та ударами зльоту.
Після завершення виступів у лаун-тенісі виграв чемпіонат США зі справжнього тенісу 1892 року. Був президентом Асоціації тенісу Сполучених Штатів у 1887 — 1888 рр..
1891 року одружився з Елеонорою М. Кохрейн, мав двох дітей — сина Річарда-молодшого та доньку Міріам. Помер у 1843 році в Бостоні.
У 1955 році його було включено у Міжнародну тенісну залу слави.
Фінали турнірів Великого шолома ред.
Одиночний розряд ред.
| Рік | Турнір | Суперник у фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1881 | U.S. Championships | .svg){kind=small} Вільям Ґлін |
6–0, 6–3, 6–2 |
| 1882 | U.S. Championships (2) | Кларенс Кларк |
6–1, 6–4, 6–0 |
| 1883 | U.S. Championships (3) | Джеймс Двайт |
6–2, 6–0, 9–7 |
| 1884 | U.S. Championships (4) | Говард Тейлор |
6–0, 1–6, 6–0, 6–2 |
| 1885 | U.S. Championships (5) | Ґодфрі Брінлі |
6–3, 4–6, 6–0, 6–3 |
| 1886 | U.S. Championships (6) | Р. Лівінгстон Бікман |
4–6, 6–1, 6–3, 6–4 |
| 1887 | U.S. Championships (7) | Генрі Слоукам |
6–1, 6–3, 6–2 |
Парний розряд ред.
| Рік | Турнір | Партнер | Суперник у фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1882 | U.S. Championships | Джеймс Двайт |
Кроуфорд Найтінгейл Дж.М.Сміт |
6–2, 6–4, 6–4 |
| 1883 | U.S. Championships | Джеймс Двайт |
Александер Ван Ренселер Артур Ньюболд |
6–0, 6–2, 6–2 |
| 1884 | U.S. Championships | Джеймс Двайт |
Александер Ван Ренселер В.В.Р.Беррі |
6–4, 6–1, 8–10, 6–4 |
| 1885 | U.S. Championships | Джозеф Кларк |
Генрі Слоукам Волліс Напп |
6–3, 6–0, 6–2 |
| 1886 | U.S. Championships | Джеймс Двайт |
Говард Тейлор Ґодфрі Брінлі |
6–3, 6–0, 6–2 |
| 1887 | U.S. Championships | Джеймс Двайт |
Говард Тейлор Генрі Слоукам |
6–4, 3–6, 2–6, 6–3, 6–3 |
Примітки ред.
- ↑ Gillmeister, 1998, с. 207.
- ↑ Gillmeister, 1998, с. 210.
- ↑ Johnston, 1977, с. 183.
Посилання ред.
Література ред.
- Heiner Gillmeister. Tennis: a cultural history. — Continuum International Publishing Group, 1998. — 452 p. — ISBN 9780718501952.
- Charles H. Johnston. Famous American Athletes of Today, First Series. — Ayer Publishing, 1977. — ISBN 9780836921687.
