Ріпкинський район

Ріпкинський район
	адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
	Район на карті Чернігівська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Чернігівська область
Код КОАТУУ:	7424400000
Утворений:	1923 р.
Населення:	▼ 26 234 (на 1.01.2019)
Площа:	2105 км²
Густота:	14.2 осіб/км²
Тел. код:	+380-4641
Поштові індекси:	15000—15081
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт Ріпки
Селищні ради:	5
Сільські ради:	27
Смт:	5
Села:	109
Селища:	4
Районна влада
Голова ради:	Шупель Роман Миколайович
Голова РДА:	Позняк Людмила Володимирівна
Вебсторінка:	Ріпкинська РДА; Ріпкинська районна рада
Адреса:	15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 85
Мапа
	Ріпкинський район у Вікісховищі

Рі́пкинський райо́н — колишній^[2] район Чернігівської області з центром у селищі міського типу Ріпки.

Географія ред.

Ріпкинський район розташований в північно-західній частині Чернігівської області. Він межує з Чернігівським, Городнянським районами Чернігівської області та Гомельським, Лоєвським, Брагінським районами Гомельської області Республіки Білорусь. Відстань до обласного центру залізницею 36 км, шосейними шляхами 39 км.

Клімат помірно континентальний. Ґрунти дерново-підзолисті, середній бал 42. Корисні копалини: глина, пісок, торф.

У промисловості основними видами продукції, яка випускаються підприємствами району є льоноволокно, швейні вироби, консерви різні, цегла будівельна, меблі; у сільському господарстві: зерно, картопля, льон, м'ясо-молочне виробництво.

Транспорт ред.

Територією району проходить автошлях E95 М01.

Історія ред.

Район утворено в 1923 році.

Історичні пам'ятки: Бревенецьке поселення, Замкова гора, Кам'яниця Полуботка, Антонієви печери, Свято-Преображенська церква у Любечі та Церква Різдва Богородиці у Суличівці.

У 1959 р. до Ріпкинського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.^[3]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР Великовіська сільрада Городнянського району була передана до складу Ріпкинського району. Одночасно з тим Довжицька, Пльохівська, Рудківська, Хмільницька та Шибиринівська сільради, які були частиною Ріпкинського району, увійшли до складу Чернігівського району^[4].

Природно-заповідний фонд ред.

Ботанічні заказники ред.

Володимирівська Дача, Любецький масив, Мокрець, Олександрівський масив, Олешнянська Дача, Срібне озеро, Чудівський масив.

Гідрологічні заказники ред.

Вербівський, Гало, Дор, Кички, Криві Гряди, Нижній Болгач, Озера «Симбаль», «Святе» та прилеглі болота, Растереби, Рублене, Северин, Суховирське болото, Фролове, Чорне болото, Чумакові кар'єри.

Ландшафтні заказники ред.

Замглай (загальнодержавного значення).

Видатні особи ред.

Софія Русова — українська просвітителька, педагог
Іван Бібік, О. С. Желєзняк — заслужені майстри народної творчості
Бурнос Василь Іванович (1955—2009) — керівник народного художнього дитячого хору «Васильки», заслужений вчитель України. Народився в селі Вишневе Ріпкинського району.
Леонід Горлач (Коваленко) — радянський та український поет
Володимир Самійленко — український письменник
В. Р. Литвинов — геолог, лауреат Ленінської премії
В. П. Ткаченко — заслужений лікар України
М. В. Македон — заслужений працівник сільського господарства України

Населені пункти ред.

Селища міського типу ред.

Ріпки — з 1958 [1]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Добрянка — з 1918 [2]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Замглай (смт) — з 1989 [3]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Любеч — з 1943 (одне з найстаріших українських поселень, свого часу місто) [4]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Радуль — з 1924 [5]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Села — центри сільських рад ред.

Велика Вісь — з 1957
Великий Зліїв — з 1943
Вербичі — з 1987
Вишневе — з 1917
Голубичі — з 1989
Горностаївка — з 1954
Грабів — з 1931
Губичі — з 1992
Гучин — з 1975
Даничі — з 1918
Задеріївка — з 1980
Клубівка — з 1988
Красківське — з 1975
Ловинь — з 1976
Малий Листвен — з 1932
Малинівка — з 1990
Мохначі — з 1918
Неданчичі — з 1928
Новоукраїнське (Церковище) — з 1921
Нові Яриловичі — з 1943
Олешня — з 1922
Павлівка — з 1927
Петруші — з 1924
Пушкарі — з 1947
Сибереж — з 1975
Смолигівка — з 1921
Тараса Шевченка (Тарасевичеві Велички) — з 1931

Населення ред.

Динаміка чисельності населення міських та сільських рад Ріпкинського району за 1989—2001 рр., %

Чисельність населення району:^[5]

1970 — 65 499
1979 — 57 280
1989 — 47 301
2001 — 37 614
2014 — 28 700

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ріпкинського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 63,75 % (проголосували 77 795 із 92 451 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,56 % (5 528 виборців); Юлія Тимошенко — 25,66 % (3 880 виборців), Олег Ляшко — 13,87 % (2 097 виборців), Сергій Тігіпко — 6,62 % (1 001 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (783 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,12 %.^[6]

Керівництво району ред.

Голови районної державної адміністрації ред.

№	Час на посаді	Ім'я
1	9 вересня 1995 — 22 листопада 1996	Фіногенов Михайло Петрович
2	22 листопада 1996 — 6 жовтня 1999	Коробка Іван Іванович
3	6 жовтня 1999 — 16 травня 2001	Рідзель Анатолій Петрович
4	16 травня 2001 — 26 листопада 2003	Корж Віктор Борисович
	26 листопада 2003 — 26 грудня 2003	—
5	26 грудня 2003 — 7 березня 2005	Бугай Віктор Петрович
	7 березня 2005 — 10 березня 2005	—
6	10 березня 2005 — 26 травня 2006	Лемешко Юрій Іванович
	26 травня 2006 — 24 жовтня 2006	—
7	24 жовтня 2006 — 23 листопада 2007	Солохненко Олександр Анатолійович
	23 листопада 2007 — 26 червня 2008	—
в. о.	26 червня 2008 —	Олексієнко Римма Михайлівна
8.	14 січня 2011 —15 грудня 2012	Головач Петро Михайлович
в. о.	5 березня2013 —7 березня 2013(?)	Мохнач Сергій
9.	28 березня 2013 —?	Герасенко Володимир Григорович
10.	23 травня 2014 —?	Вовк Ірина Петрівна
11.	21 квітня 2015 —2018^[7]	Мелашенко Борис Володимирович

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ріпкинський район

↑ Розпорядження Президента України від 22 травня 2020 року № 337/2020-рп «Про призначення Л.Позняк головою Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області»
↑ Автор. Нові райони: карти + склад. decentralization.gov.ua. Процитовано 17 листопада 2020.
↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
↑ Динаміка населення адміністративних одиниць України. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 13 січня 2015.
↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 березня 2016.
↑ Марина Забіян (6 грудня 2018). Ріпкинщина без голови РДА. Президент знову звільнив Мелашенка. № 49 (1699). ВісникЧ.

Посилання ред.

Ріпкинська районна державна адміністрація
Сторінка на сайті ОДА^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Населені пункти Ріпкинського району^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Ріпкинська райрада^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Білорусь	Білорусь
Білорусь		Городнянський район
	Київська область (Славутич) Чернігівський район	Чернігівський район

[1] Розпорядження Президента України від 22 травня 2020 року № 337/2020-рп «Про призначення Л.Позняк головою Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області»

[2] Автор. Нові райони: карти + склад. decentralization.gov.ua. Процитовано 17 листопада 2020.

[3] s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»

[4] Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

[5] Динаміка населення адміністративних одиниць України. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 13 січня 2015.

[6] ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 березня 2016.

[7] Марина Забіян (6 грудня 2018). Ріпкинщина без голови РДА. Президент знову звільнив Мелашенка. № 49 (1699). ВісникЧ.

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]