Піч-Лейк
Піч-Лейк (англ. Pitch Lake) — бітумне озеро, що складається з чистого рідкого асфальту, розташовано на південному заході острова Тринідад недалеко від населеного пункту Ла-Брея. Має площу близько 40 га і глибину близько 80 м. Запаси асфальту оцінюються у більш ніж 6 млн тонн, десятки тисяч з яких добуваються щороку[2]. При поточному рівні видобутку озеро буде поновлюваним джерелом асфальту упродовж 400 років[3].
| Піч-Лейк англ. Pitch Lake | ||||
 озеро Піч-Лейк | ||||
| 10°13′57″ пн. ш. 61°37′41″ зх. д. / 10.232500000028° пн. ш. 61.628055560028° зх. д. | ||||
| Тип | смоляна яма | |||
|---|---|---|---|---|
| Континент | Північна Америка | |||
| В межах геооб'єкту | Тринідад | |||
| Розташування | La Bread | |||
| Країна |
 Тринідад і Тобаго | |||
| Регіон | Регіон Сіпаріяd | |||
| Площа | 40 га[1] | |||
 розташування озера Піч-Лейк | ||||
 Піч-Лейк у Вікісховищі | ||||
|
| ||||
Цей найбільший у світі резервуар природного асфальту[4] був відкритий Уолтером Релі у 1595 році, який відразу знайшов йому застосування — бітум використовувався для осмолення дерев'яної обшивки кораблів. Нині є туристичною пам'яткою, яку за рік відвідують близько 20 тис. чоловік. Крім того, з озера видобувають високоякісний асфальт, який йде на експорт.
Утворення Піч-Лейка пов'язують з глибоким розломом у поєднанні із зоною субдукції під Карибську плиту в районі островів Барбадоса. Повне вивчення озера не проводилося, але припускається, що, знаходячись на межі двох розломів, озеро знизу поповнюється нафтою. Легші складові нафти випаровуються, залишаючи важчі фракції[5].
За легендою, на місці, де розташовується озеро, знаходилося поселення племені індійців чіма. Після перемоги над ворожим племенем індіанці влаштували свято з бенкетом, де вони з'їли велике число священних птахів колібрі, забувши, що за повір'ями вони є духами їх предків. В якості покарання боги розверзнули землю і викликали смоляне озеро, яке поглинуло усе село і його мешканців.
Поверхня озера пружна і масляниста, у глибинах постійно щось вирує і відбувається. Однією з відомих властивостей бітумних ям є їх здатність поглинати об'єкти, які можуть бути потім виявлені через тисячоліття. На Піч-Лейці було знайдено декілька індіанських предметів, фрагменти скелета велетенського лінивця, того, що мешкав в плейстоцені, зуб мастодонта. У 1928 році з глибин озера піднялося дерево, вік якого був оцінений в 4 тис. років. Перш ніж воно повільно занурилося назад, з нього був зроблений спил[6].
Пич-Лейк є однією з бітумних ям, що утворилися природним чином. Подібні об'єкти також можна знайти у Венесуелі, Каліфорнії та інших місцях.
Див. також ред.
Джерела ред.
Література ред.
- Ed. Graefe: Der Asphaltsee auf der Insel Trinidad und Verwertung des Trinidadasphalts. In: Zeitschrift für angewandte Chemie. Bd. 26, 1913, ISSN 0932-2132, S. 233–239.
Ресурси Інтернету ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піч-Лейк- Trinidad's Pitch Lake, фотозвіт Річарда Сімена
- Розповідь про озеро в журналі «Навколишній світ»
Примітки ред.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Pitch Lake — Britannica Online Encyclopedia
- ↑ The Pitch Lake of La Brea. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ CIA — The World Factbook — Trinidad and Tobago. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ A Gravity Investigation of the Pitch Lake Of Trinidad And Tobago. Geological Society of Trinidad & Tobago. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
- ↑ Pitch Lake of La Brea — Archaeological Finds. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 22 вересня 2017.
Координати: TT_type: landmark 10°13′57″ пн. ш. 61°37′41″ зх. д. / 10.23250° пн. ш. 61.62806° зх. д.