Підривна діяльність (ПД) — дії, спрямовані на незаконну зміну встановленого громадського порядку, державного устрою та / або існуючих структур влади і суспільства. Застосовуються як інструмент досягнення політичних цілей як засіб пов'язаний з меншим ризиком і витратами у порівнянні з відкритими військовими діями[1]. Можуть виконуватися з використанням різних методів, таких як: пропаганда , провокації, фінансові махінації , насильство та ін.

Історія ред.

Походить від (лат. subvertere — повалення). Поняття присутне у всіх мовах латинського походження. Спочатку означало захоплення міста військовою силою. Починаючи з XV століття починає використовуватися в англійській мові для позначення захоплення цілої країни (володіння) . Пов'язане з поняттям «підбурювання до заколоту» (англ. sedition). У порівнянні з останнім, поняття підривної діяльності відноситься до більш прихованих та неявних методів руйнування основ того чи іншого суспільства, таким як підбурювання різних груп населення між собою.

Відмінність від тероризму ред.

На відміну від тероризму, застосування підривної діяльності вимагають великих ресурсів а також широких політичних зв'язків, тому терористичні організації зазвичай не займаються підривними діями[2] . Проте дії терористів іноді можуть надавати підривний вплив на суспільство.

В Україні ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Hosmer, Stephen T. and George K. Tanham. Countering Covert Aggression. Santa Monica, CA: RAND Corporation, 1986.Pg. 3-4. http://www.rand.org/pubs/notes/N2412 [Архівовано 13 червня 2007 у Wayback Machine.]
  2. Rosenau, William. Subversion and Insurgency: RAND Counterinsurgency Study — Paper 2. Santa Monica, CA: RAND Corporation, 2007. Pg. 5. http://www.rand.org/pubs/occasional_papers/OP172 [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.].

Джерела ред.

  • Кримінальний кодекс України, ст. 111. [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Загиней З. А. Надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України як спосіб вчинення державної зради.— Науковий часопис Національної академії прокуратури України // Електронне наукове фахове видання.— № 3(11), 2016.— С. 86—101. [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Слюсарчук Іван, Варенья Наталія. Сутність підривної діяльності // Підприємництво, господарство і право.— 2019. - № 9.— С. 221-226. [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Зайцев О. В., Філіпенко В. Р. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України як форма державної зради (ст. 111 КК України) // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка.— Северодонецьк, 2019.— Вип. 3.— С. 244–255. [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Золотухін Д. Ю. Біла книга спеціальних інформаційних операцій проти України 2014 — 2018.— К., 2018.— 384 c., іл. ISBN 978-966-97732-2-7

Посилання ред.