Протока Невельського
протока між материком Євразія та островом Сахалін
Протока Невельсько́го (колишня японська назва — Мамія) — протока Тихого океану, найвужча частина Татарської протоки, що поєднує її з Амурським лиманом та відокремлює острів Сахалін від материкової частини Євразії. Через протоку проходить морський шлях з Японського в Охотське море. Названа на честь російського дослідника Далекого Сходу адмірала Геннадія Невельського, що відкрив протоку 1849 року.
 | |
| 52°10′13″ пн. ш. 141°36′19″ сх. д. / 52.17028055558377275° пн. ш. 141.60528055558776828° сх. д.Координати: 52°10′13″ пн. ш. 141°36′19″ сх. д. / 52.17028055558377275° пн. ш. 141.60528055558776828° сх. д. | |
| Назва на честь | Невельськой Геннадій Іванович |
|---|---|
| Частина від | Японське море |
| Прибережні країни |
 Росія[1] |
| Регіон | Росія[1] |
| Середня глибина | 7,2 м |
| Вливаються |
|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2122886 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑60189 ·R (Росія) |
  Протока Невельського Протока Невельського (Росія) | |
 | |
Довжина — близько 56 км, найменша ширина — 7,3 км, глибина на фарватері — до 7,2 м, максимальна — 14 м. З кінця січня по березень вкрита льодом.
Під протокою планувалось спорудження Сахалінського тунелю.
Примітки ред.
Література ред.
- Невельского пролив // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — С. 74.
- Невельского пролив // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Невельского пролив // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 332.(рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Невельского пролив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 119. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)