Приймак Борис Іванович

Бори́с Іванович Прийма́к (29 травня (11 червня) 1909, Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія — 17 лютого 1996(1996-02-17), Київ) — український радянський архітектор та педагог, головний архітектор Києва (1955–1973), професор. Заслужений будівельник УРСР (7.08.1965), народний архітектор СРСР (1970).

Приймак Борис Іванович
Народження	29 травня (11 червня) 1909 Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть	17 лютого 1996(1996-02-17) (86 років) Київ, Україна
Країна (підданство)	СРСР  Україна
Навчання	Харківський художній інститут (1930)
Діяльність	архітектор, викладач університету
Праця в містах	Київ
Учні	Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна
Нагороди	премія Ради Міністрів СРСР (1973)
Автограф
Приймак Борис Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився 29 травня (11 червня) 1909(19090611) року в місті Новочеркаську, Росія. Закінчив Харківський художній інститут, архітектурний факультет в 1930 році, аспірантуру Академії архітектури СРСР (1936–1940).

З 1930 року — у проєктних організаціях Харкова, зокрема у місцевому відділенні «Діпроміста». З 1946 року — керівник архітектурно-планувальної майстерні інституту «Київпроєкт».

Заступник головного архітектора Києва з 1952 року. Головний архітектор Києва з 1955 по 1973 роки. Професор, керівник архітектурної майстерні Київського художнього інституту з 1971 року.

Могила Бориса Приймака, Байкове кладовище

У 1990 році вийшов на пенсію. Помер на 87-му році життя 17 лютого 1996 року в Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д.).

Родина

• Дружина — Клавдія Хмельова (1910—1994).
• Дочка — Марина Приймак (1940—1995), архітекторка КиївЗНДІЕП.
• Онука — Анастасія Снісаренко-Єржиковська (нар. 1967), архітекторка-дизайнерка.

Архітектурні роботи

• Проєкти планування міст Маріуполя, Кривого Рогу, Тбілісі. 1930—1935.
• Один з авторів затвердженого конкурсного проєкту забудови Хрещатика. 1949—1954.
• Будинок Міністерства зв'язку та поштамту на площі Калініна (нинішня адреса — вулиця Хрещатик, 22, спільно з архітекторами Ладним, Хлєбниковою, Слуцьким). Будівництво 1950—1957.
• Готель «Москва» (спільно з архітекторами Добровольским, Косенком, Мілецьким, Сазанським). Будівництво 1959—1966.
• Оформлення моста Патона (спільно з архітекторами Буділовським, Хлєбниковою, Ладним, Фокічевою).
• Станція метрополітену «Завод Більшовик» (спільно з архітектором Малиновським). Будівництво 1962—1963.
• Станції метрополітену «Нивки», «Жовтнева» (1971 р.), «Червона площа» (1976 р.).
• Генплан забудови Києва, затверджений у 1949 р. (спільно з Власовим, Козловим, Дибовським, Поліщуком та Малоземовим).
• Генплан забудови Києва, розроблений у 1964 р. (спільно з Гречиною, Слуцьким, Мусатовою).
• Житлові будинки на Хрещатику:
  • № 1З, 17 (спільно з архітекторами Власовим О. В., Добровольським А. В.). Будівництво 1950—1951 рр.
  • № 29 Будівництво 1955 р.
• Житловий будинок на площі Українських Героїв, 1 (нинішня адреса — вулиця Велика Васильківська, 24, спільно з архітектором В. Поліщуком). Будівництво 1954 р.
• пам'ятник В. І. Леніну в Запоріжжі (1960, скульптори М. Лисенко, Г. Суходолов, архітектори Б. Приймак, В. Ладний).
• надгробок на могилі Ванди Василевської (1969, скульптор Г. Кальченко)

• 
  Центральний поштамт у Києві (1952–1957)
• 
  Готель «Україна» (1954–1961)
• 
  Станція метро «Шулявська» (1963)
• 
  Станція метро «Берестейська» (1971)
• 
  Станція метро «Нивки» (1971)
• 
  Станція метро «Контрактова площа» (1976)

Відзнаки та нагороди

• Заслужений будівельник УРСР, 7.08.1965 р.
• Лауреат премії Ради Міністрів СРСР, 1973 р.
• Народний архітектор СРСР, 1979 р.
• Почесний професор Української академії мистецтв, 1993 р.

Джерела

• Приймак Борис Иванович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Приймак Борис Иванович // Популярная художественная энциклопедия / под ред. В. М. Полевого. — М.: Советская энциклопедия, 1986. (рос.) [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• Приймак Борис Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 490. — ISBN 5-88500-071-9.
• Приймак Борис Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 186.
• Приймак Борис Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Приймак Борис Иванович, _06.1909, инженер-капитан. Учетно-послужная картотека // Веб-сайт «память народа. 1941—1945». (рос.)