Олександр Йосипович Бейлін (1909, Катеринослав, Російська імперія - 1999) - український, потім ізраїльський письменник і журналіст.

Олександр Билінов
Народився 1909
Катеринослав, Російська імперія
Помер 1999
Країна Україна
Національність Україна
Ізраїль
Діяльність письменник
Галузь Прозаїк, Журналіст
Членство СП СРСР
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги»

Біографія

ред.

Трудову діяльність розпочав в м. Дніпрі. Був журналістом. У 1934 прийнятий до Спілки письменників. В кінці 1930-х очолював обласну письменницьку організацію.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Після закінчення війни повернувся до м. Дніпра. Уповноважений у справах правління СПУ по Дніпропетровській області (приступив до своїх обов'язків на цій посаді в 1945).

Публікувався в багатьох московських і республіканських журналах і видавництвах.

У 1997 переселився до Ізраїлю.

Творчість

ред.

Літературний псевдонім Олександр Билінов придумали колеги-письменники Максим Рильський, Семен Скляренко, Михайло Тард при виданні в 1947 першої післявоєнної повісті.

Олександр Билінов - автор багатьох творів про війну, про робітничий клас, трудовий героїзм і ін.

Вибрані твори

ред.
  • «Первый выход»,
  • «Старший брат»,
  • «Рота уходит с песней»,
  • «Пароль ДП-З»,
  • «Чистая линия»,
  • «Сады»,
  • «Командиры»,
  • «Запасной полк»,
  • «Металлисты»,
  • «Мосты возводятся вновь»,
  • «Долг инженера»,
  • «Доверие»,
  • «Улицы гнева»,
  • «Девушка из Зоннерберга»,
  • «Выбор» и другие.

В Ізраїлі опублікував ряд новел і нарисів: «Пожарник», «Исключение», «Такой уж складки я солдат», «Ода Вольфсонам» та інші.

Пам'ять

ред.

У 2003 в м. Дніпро відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на будинку, де жив і працював Олександр Билінов з 1948 по 1997.