Окситоцин

гормон паравентрикулярного ядра гіпоталамуса

Окситоци́н — гормон паравентрикулярного ядра гіпоталамуса, що транспортується в нейрогіпофіз (задню долю гіпофіза), де накопичується і виділяється в кров. Має олігопептидну будову, нонапептид.[1][2]

Окситоцин
Систематична назва (IUPAC)
1-({(4R,7S,10S,13S,16S,19R)-19-amino-7-(2-amino-2-oxoethyl)-10-(3-amino-3-oxopropyl)-16-(4-hydroxybenzyl)-13-[(1S)-1-methylpropyl]-6,9,12,15,18-pentaoxo-1,2-dithia-5,8,11,14,17-pentaazacycloicosan-4-yl}carbonyl)-L-prolyl-L-leucylglycinamide
Ідентифікатори
Номер CAS 50-56-6
Код ATC H01BB02
PubChem 439302
DrugBank DB00107
Хімічні дані
Формула C43H66N12O12S2 
Мол. маса 1007,19 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність nil
Зв'язування 30 %
Метаболізм hepatic oxytocinases
Період напіврозпаду 1-6 min
Виділення Жовчне і ренальне
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

A(AU)

Лег. статус

POM (UK) -only (US)

Шляхи введення Intranasal, внутрішньовенно, внутрішньом'язово

Хімічна будова ред.

Окситоцитин є пептидним гормоном (нонапептидом) задньої долі гіпофізу. Складається з гексапептидного циклу й бокового ланцюга із залишків трьох амінокислот. Цикл утворюється таким чином, що дві групи цистеїну (в положенні 1 і 6), замикаючись, утворюють дисульфідний місток. Гормон утворюється разом з нейрофізином I шляхом обмеженого протеолізу білка, кодованого геном OXT.

В даний час[коли?] окситоцин отримують синтетичним шляхом[яким?].

Фізіологічна дія ред.

В активній молочній залозі окситоцин викликає скорочення міоепітеліальних клітин, що оточують альвеоли й протоки залози. Завдяки цьому молоко, вироблене під впливом гормону пролактину, виділяється назовні. Також має стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, підвищує скоротливу активність і в меншій мірі тонус міометрія. У малих концентраціях окситоцин збільшує частоту і амплітуду скорочень матки, у великих концентраціях сприяє підвищенню тонусу матки, почастішання і посилення її скорочень. Окситоцин сприяє скороченню шийки матки перед пологами і протягом другого і третього періоду переймів. Окситоцин викликає почуття задоволення, зниження тривоги і відчуття спокою поряд з партнером. Багато досліджень довели його роль в людських відносинах — це підвищення довіри та зменшення страху. Це дозволило припустити, що окситоцин може впливати на ділянки мозку, які відповідають за поведінку, страх і тривогу. Окситоцин, за певних обставин, побічно перешкоджає виділенню адренокортикотропного гормону і кортизолу, і в деяких ситуаціях може розглядатися як антагоніст вазопресину. Від концентрації окситоцину залежить поява аутизму та синдрому Вільямса.

Синоніми ред.

Синтоцинон, Ipofamin, Ocytocin, Orasthin, Oxystin, Oxytocin, Partocon, Pitocin, Pitupartin, Synpitan, Syntocinon, Utedrin, Uteracon

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Melmed, S; Polonsky, KS; Larsen, PR; Kronenberg, HM (2011). Williams Textbook of Endocrinology (вид. 11th). Saunders. с. 478–479. ISBN 978-1416029113.
  2. Шевчук, В. Г., В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський (2015). Фізіологія (вид. 2, Підручник для ВМНЗ IV р.). Вінниця: Нова Книга. ISBN 9789663825328.