Нью-Йоркський марафон

Марафонський забіг у Нью-Йорку

Нью-Йоркський марафон (англ. New York City Marathon) — один з найбільших світових марафонських забігів, що відбувається щорічно у Нью-Йорку. У різні роки участь у марафоні брали близько 53 тисяч бігунів. Разом з Бостонським та Чиказьким марафонами входить до списку World Marathon Majors.

Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Марафонці біжать мостом Веррацано-Нерроуз
Місто-організатор: Нью-Йорк
Країна-організатор: США США
Кількість учасників: 33 000 (2021)
Кількість країн-учасників: 140 (2021)
Проводиться з: 1970
Час проведення: Перша неділя листопада
Дистанції: 42,195 км (26,219 милі)
Рекорд траси: 2:05:05, Джеффрі Мутаї (2011)
2:22:31 Маргарет Окайо (2003)
Сайт: NYC Marathon

Марафон було засновано 1970 року асоціацією бігунів Нью-Йорка. Проводиться щороку в першу неділю листопада.

Переможці ред.

Чоловіки ред.

Дата Переможець Країна Час Примітки
13 вересня 1970 Гарі Мурк   США 2:31.38 MR
19 вересня 1971 Норман Хіґґінс[de]   США 2:22.54 MR
1 жовтня 1972 Шелдон Карлін   США 2:27.52
30 вересня 1973 Том Флемінг   США 2:21.54 MR
29 вересня 1974 Норберт Сандер   США 2:26.30
28 вересня 1975 Том Флемінг -2-   США 2:19.27 MR
24 січня 1976 Білл Роджерс[en]   США 2:10.10 MR
23 жовтня 1977 Білл Роджерс -2-   США 2:11.28
22 жовтня 1978 Білл Роджерс -3-   США 2:12.12
21 жовтня 1979 Білл Роджерс -4-   США 2:11.42
26 жовтня 1980 Альберто Салазар   США 2:09.41 MR
25 жовтня 1981 Альберто Салазар -2-   США 2:08.13 MR
24 жовтня 1982 Альберто Салазар -3-   США 2:09.29
23 жовтня 1983 Род Діксон   Нова Зеландія 2:08.59
28 жовтня 1984 Орландо Піццолато[en]   Італія 2:14.53
27 жовтня 1985 Орландо Піццолато -2-   Італія 2:11.34
2 листопада 1986 Джанні Полі   Італія 2:11.06
1 листопада 1987 Ібрагім Хуссейн   Кенія 2:11.01
6 листопада 1988 Стів Джонс   Велика Британія 2:08.20
5 листопада 1989 Джума Ікангаа[en]   Танзанія 2:08.01 MR
4 листопада 1990 Дуглас Вакіїхурі   Кенія 2:12.39
3 листопада 1991 Сальвадор Гарсія   Мексика 2:09.28
1 листопада 1992 Віллі Мтоло   ПАР 2:09.29
14 листопада 1993 Андрес Еспіноза   Мексика 2:10.04
6 листопада 1994 Герман Сілва   Мексика 2:11.21
12 листопада 1995 Герман Сілва -2-   Мексика 2:11.00
3 листопада 1996 Леон Джіакомо   Італія 2:09.54
2 листопада 1997 Джон Кагве   Кенія 2:08.12
1 листопада 1998 Джон Кагве -2-   Кенія 2:08.45
7 листопада 1999 Джозеф Чебет   Кенія 2:09.14
5 листопада 2000 Абделькадер Ель-Муазіз   Марокко 2:10.09
4 листопада 2001 Тесфає Джифар   Ефіопія 2:07.43 MR
3 листопада 2002 Роджерс Роп   Кенія 2:08.07
2 листопада 2003 Мартін Лель   Кенія 2:10.30
7 листопада 2004 Хендрік Рамаала   ПАР 2:09.28
6 листопада 2005 Пол Тергат   Кенія 2:09.30
5 листопада 2006 Марілсон дос Сантос   Бразилія 2:09.58
4 листопада 2007 Мартін Лель -2-   Кенія 2:09.04
2 листопада 2008 Марілсон дос Сантос -2-   Бразилія 2:08.43
1 листопада 2009 Мебрахтом Кефлезігхі   США 2:09.15
7 листопада 2010[en] Гебремариам Гебрегзиабхер   Ефіопія 2:08:14
6 листопада 2011[en] Джеффрі Мутаї   Кенія 2:05.06 MR
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en] Джеффрі Мутаї -2-   Кенія 2:08.24
2 листопада 2014[en] Вілсон Кіпсанг   Кенія 2:10.59
1 листопада 2015[en] Стенли Бівотт   Кенія 2:10.34
6 листопада 2016[en] Гиірмай Гебреселассіе   Еритрея 2:07.51
5 листопада 2017[en] Джеффрі Камворор   Кенія 2:10.53
4 листопада 2018[en] Леліса Десіса   Ефіопія 2:05.59
3 листопада 2019[en] Джеффрі Камворор   Кенія 2:08.13
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en] Альберт Корір   Кенія 2:08.22
6 листопада 2022[en] Еванс Чебет   Кенія 2:08.41
5 листопада 2023 Тамірат Тола   Ефіопія 2:04.58 MR [1]

Жінки ред.

Дата Переможець Країна Час Примітки
19 вересня 1971 Бет Боннер[en]   США 2:55.22 MR
1 жовтня 1972 Ніна Кущик[en]   США 3:08.41
30 вересня 1973 Ніна Кущик -2-   США 2:57.07
29 вересня 1974 Катрін Швітцер   США 3:07.29
28 вересня 1975 Кім Меррітт[en]   США 2:46.14 MR
24 січня 1976 Мікі Горман   США 2:39.11 MR
23 жовтня 1977 Мікі Горман -2-   США 2:43.10
22 жовтня 1978 Грете Вайтц   Норвегія 2:32.30 MR
21 жовтня 1979 Грете Вайтц -2-   Норвегія 2:27.33 MR
26 жовтня 1980 Грете Вайтц -3-   Норвегія 2:25.42 MR
25 жовтня 1981 Аллісон Роу[en]   Нова Зеландія 2:25.29 MR
24 жовтня 1982 Грете Вайтц -4-   Норвегія 2:27.14
23 жовтня 1983 Грете Вайтц -5-   Норвегія 2:27.00
28 жовтня 1984 Грете Вайтц -6-   Норвегія 2:29.30
27 жовтня 1985 Грете Вайтц -7-   Норвегія 2:28.34
2 листопада 1986 Грете Вайтц -8-   Норвегія 2:28.06
1 листопада 1987 Прісцилла Велч[en]   Велика Британія 2:30.17
6 листопада 1988 Грете Вайтц -9-   Норвегія 2:28.07
5 листопада 1989 Інгрид Крістиансен   Норвегія 2:25.30
4 листопада 1990 Ванда Панфіль   Польща 2:30.45
3 листопада 1991 Ліз Макколган   Велика Британія 2:27.32
1 листопада 1992 Ліза Ондієкі   Австралія 2:24.40 MR
14 листопада 1993 Ута Піппіг   Німеччина 2:26.24
6 листопада 1994 Тегла Лорупе   Кенія 2:27.37
12 листопада 1995 Тегла Лорупе -2-   Кенія 2:28.06
3 листопада 1996 Ануце Кетуне   Румунія 2:28.18
2 листопада 1997 Франзіска Рошат-Мозер   Швейцарія 2:28.43
1 листопада 1998 Франка Фьячоні   Італія 2:25.17
7 листопада 1999 Адріана Фернандес   Мексика 2:25.06
5 листопада 2000 Людмила Петрова   Росія 2:25.45
4 листопада 2001 Маргарет Окайо   Кенія 2:24.21 MR
3 листопада 2002 Джойс Чепчумба   Кенія 2:25.56
2 листопада 2003 Маргарет Окайо -2-   Кенія 2:22.31 MR
7 листопада 2004 Пола Редкліфф   Велика Британія 2:23.10
6 листопада 2005 Єлена Прокопчук   Латвія 2:24.41
5 листопада 2006 Єлена Прокопчук -2-   Латвія 2:25.05
4 листопада 2007 Пола Редкліфф -2-   Велика Британія 2:23.09
2 листопада 2008 Пола Редкліфф -3-   Велика Британія 2:23.56
1 листопада 2009 Дерарту Тулу   Ефіопія 2:28.52
7 листопада 2010[en] Една Кіплагат   Кенія 2:28.20
6 листопада 2011[en] Фірехівот Дадо   Ефіопія 2:23.15
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en] Пріска Джепту   Кенія 2:25.07
2 листопада 2014[en] Мері Джепкосгей Кейтані   Кенія 2:25.07
1 листопада 2015[en] Мері Джепкосгей Кейтані -2-   Кенія 2:24.25
6 листопада 2016[en] Мері Джепкосгей Кейтані -3-   Кенія 2:24.26
5 листопада 2017[en] Шалан Фленаган   США 2:26.53
4 листопада 2018[en] Мері Джепкосгей Кейтані -4-   Кенія 2:22.48
3 листопада 2019[en] Джойсилін Джепкосгеї   Кенія 2:22.38
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en] Перес Джепчірчір   Кенія 2:22.39
6 листопада 2022[en] Шарон Локеді   Кенія 2:23:23
5 листопада 2023 Геллен Обірі   Кенія 2:27.23 [1]

«Марафон у Нью-Йорку, який ніхто не хоче бігти» ред.

7 листопада 2021 року, в день старту Нью-Йоркського марафону, за ініціативи «Нової Пошти» в українському селищі Нью-Йорк, що на Донеччині, було влаштовано забіг під назвою «Марафон, який ніхто не хоче бігти»[2]. Реалізацією проєкту займалася комунікаційна агенція Gres Todorchuk.

Метою заходу стало привернення уваги міжнародної спільноти до російської агресії на сході України. Головна ідея — пробігти будь-яку дистанцію на підтримку України та написати про це в соцмережі. Усі учасники отримували стартовий набір та медаль з частинкою військової гільзи зі сходу України. Дизайн медалі розробив один з найвідоміших українських графічних дизайнерів Юрко Гуцуляк[3].

Безпосередньо в Нью-Йорку марафон розпочали п'ятеро людей: військовий, медик, волонтерка, військовий журналіст та переселенка. Вони закликали долучитися до забігу весь світ.

За перші чотири дні на участь у марафоні було подано понад 24 тисяч заявок, а вже за десять днів кількість учасників склала 35,5 тисяч, що перевищило кількість бігунів, зареєстрованих у оригінальному нью-йоркському марафоні. Заявки на участь надійшли не лише з України, а й з Німеччини, Нової Зеландії, Великої Британії, Туреччини, Перу, а також американського Нью-Йорка[4].

Серед відомих українців до заходу долучилися народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко, екс-голова Державної митної служби Максим Нефьодов, колишній віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка, співзасновниця агенції Gres Todorchuk Ярослава Гресь[5], Заслужений журналіст України Андрій Цаплієнко, військовослужбовці 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України та 46-ї окремої десантно-штурмової бригади та інші.

Примітки ред.

  1. а б Obiri pips Gidey in sprint finish, Tola runs course record in New York. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
  2. За кілометр від лінії фронту: у Нью-Йорку запустили «Марафон, який ніхто не хоче бігти». «Новинарня». Процитовано 21 листопада 2021.
  3. Офіційний сайт проєкту «Марафон, який ніхто не хоче бігти». Процитовано 21 листопада 2021.
  4. У марафоні на підтримку України беруть участь десятки тисяч людей з усього світу. «Рост info». Процитовано 21 листопада 2021.
  5. Як у Слов'янську влаштовують «марафон, який ніхто не хоче бігти». «Сайт міста Слов'янська». Процитовано 21 листопада 2021.