Ничипоренко Валентин Миколайович

політик

Валентин Миколайович Ничипоренко (нар. 25 лютого 1961(19610225), Київ) — український політик, народний депутат України 7-го та 8-го скликань[2].

Ничипоренко Валентин Миколайович
Народився 25 лютого 1961(1961-02-25) (63 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність політик
Alma mater МАУП
Посада народний депутат України і народний депутат України
Партія незалежний політик[1]
Батько Ничипоренко Микола Іванович
Мати Ничипоренко Любов Сергіївна
У шлюбі з Олена Ничипоренко
Діти троє синів та донька
Нагороди
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня

Життєпис ред.

Валентин Ничипоренко народився 25 лютого 1961 року в Києві. У 1979 році закінчив Київське річкове училище, отримав одразу дві спеціальності: моториста-стернового і слюсаря-судноремонтника. Працював на суднах «Укррічфлоту», плавав на теплоходах Дніпром. Цього ж року був призваний на строкову військову службу. Після строкової служби у війську тривалий час працював на Дослідному заводі Інституту автоматики шліфувальником. У 1985—1988 роках закінчив Київський вечірній машинобудівний технікум.

У 1989 році родина Ничипоренків переїхала з Києва до Чернігівської області.

Закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом у 1999 році.

У 1992 — заснував та очолив власне автотранспортне підприємство «Добро», яке працює й нині. З 1992 до 2012 року був там директором. Займався також виробництвом цегли та аграрним бізнесом. До того працював майстром з ремонту взуття, сторожем, шліфувальником на заводі та моряком на суднах «Укррічфлоту». Член правління Федерації кінного спорту України, був головою Всеукраїнської асоціації «Аматорів кінного спорту України».[3]

1999 року обійняв посаду генерального директора ТОВ «Жашківський кінний завод» (був ним до 2012 року).

У 2006 — обраний депутатом Київської обласної ради. Член комісії з аграрних питань та земельних відносин.

У 2007 році в селищі Східниця Ничипоренко збудував санаторій «Три сини та донька».[4]

З 2010 року — керівник громадської ініціативи «Відродження Черкащини».

З листопада 2012 — був обраний народним депутатом 7-го скликання 199 округу (Черкаська область) як безпартійний самовисуванець, член фракції Партії регіонів. 17 лютого 2014 року вийшов з неї, за кілька днів приєднався до групи «Економічний розвиток». Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. Був членом групи «Партія “Відродження”», у січні 2018 року вийшов з неї, став позафракційним.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 199 округу (Черкаська область) як безпартійний самовисуванець.[3]

Власник автомобіля марки «Morgan Aero 8[en]».[5]

Політична діяльність ред.

Один зі 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[6][7]

Нагороди ред.

Сім'я ред.

У 1986 році одружився. Подружжя має трьох синів та дочку.

Примітки ред.

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15830
  2. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  3. а б Ничипоренко Валентин Миколайович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  4. Дружина регіонала Ничипоренко стала власницею джерел в Східниці
  5. Bratkovskij, Klim. Жизнь как она есть: Morgan в деклараціях за 2015 рік. Жизнь как она есть. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  6. ПР і КПУ просять сейм Польщі "заради дружби" визнати Волинську трагедію геноцидом поляків (Документ). tyzhden.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  7. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради». https://day.kyiv.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.

Посилання ред.