Південна Америка — континент, який знаходиться південніше, ніж Північна Америка. Площа континенту — 17,8 млн км² (4-е місце серед континентів), населення — 422,5 мільйона осіб (2016 р.)

Південна Америка

Населення  ред.

Держава Населення станом на 2015 Джерело
1   Бразилія 204 519 000 Official population clock [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
2   Колумбія 48 549 000 Official population clock
3   Аргентина 43 132 000 Official estimate
4   Перу 31 153 000 Official estimate [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
5   Венесуела 30 620 000 Official estimate [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
6   Чилі 18 006 000 Official estimate
7   Еквадор 16 279 000 Official population clock [Архівовано 5 грудня 2015 у Wayback Machine.]
8   Болівія 10 520 000 Official estimate [Архівовано 11 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
9   Парагвай 7 003 000 Official estimate [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
10   Уругвай 3 310 000 Official estimate
11   Гаяна 747 000 Preliminary 2012 census result [Архівовано 21 січня 2019 у Wayback Machine.]
12   Суринам 560 000 Final 2012 census result [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]
13   Французька Гвіана 262 000 Official estimate [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.]
14   Фолклендські Острови 3 000 Final 2012 census result
Разом 414 663 000

Релігія ред.

Держава[1] Християни Католики Інші християни Нема
   Аргентина 88 % 77 % 11 % 11 %
   Болівія 96 % 74 % 22 % 4 %
   Бразилія 86 % 64 % 22 % 9 %
   Чилі 70 % 57 % 13 % 25 %
   Колумбія 92 % 80 % 12 % 7 %
   Парагвай 95 % 85 % 10 % 2 %
   Перу 94 % 81 % 13 % 3 %
   Суринам 51 % 29 % 22 % 5 %
   Уругвай 58 % 47 % 11 % 41 %
   Венесуела 88 % 71 % 17 % 8 %

Етнічний склад ред.

На етнічному рівні населення Південної Америки можна розділити на три типи: індіанці, білі і афроамериканці. Лише в двох країнах (Перу і Болівії) індіанці утворюють більшість. У Бразилії, Колумбії і Венесуелі проживає значна кількість населення африканського походження.

Держава[2][3] Індіанці Білі люди Метиси Мулати Темношкірі Самбо Азіати
   Аргентина 1.0 % 85.0% 14.0 % 0.0 % 0.0 % 0.0 % 0.0 %
   Болівія 55.0% 12.0 % 30.0 % 2.4 % 0.1 % 0.5 % 0.0 %
   Бразилія 0.4 % 47.7% 22.9 % 20.1 % 7.6 % 0.0 % 1.1 %
   Чилі 3.2 % 52.7% 44.0 % 0.0 % 0.0 % 0.0 % 0.0 %
   Колумбія 1.8 % 37.0 % 49.0% 8.2 % 2.3 % 0.1 % 0.0 %
   Еквадор 39.0 % 9.9 % 41.0% 5.0 % 5.0 % 0.0 % 0.1 %
   Парагвай 3.0 % 20.0 % 75.0% 3.5 % 0.0 % 0.0 % 0.0 %
   Перу 45.0% 15.0 % 35.0 % 2.0 % 0.0 % 0.0 % 3.0 %
   Уругвай 0.0 % 88.0% 8.0 % 4.0 % 0.0 % 0.0 % 0.0 %
   Венесуела 2.7 % 42.7 % 49.7% 7.7 % 2.0 % 0.0 % 0.8 %

Мови ред.

Найпоширенішими мовами Південної Америки є португальська та іспанська. Португальською говорить Бразилія, населення якої — близько 50 % населення цього континенту. Іспанська мова є офіційною мовою більшості країн континенту. Також в Південній Америці розмовляють і на інших мовах: в Суринамі говорять голландською, в Гаяні — англійською, а у Французькій Гвіані — французькою.

Мова Населення
  Іспанська 233 600 108
  Португальська 191 480 630
  Англійська 800 000
  Голандська 510 000
  Французька 230 000

Розміщення ред.

 
Густота населення (осіб/км²) країн світу, 2006 рік

Значна кількість жителів Південної Америки живе на західному і східному узбережжях континенту. Великі площі вологих тропічних лісів Амазонії, савани Гран-Чако, пустельна Патагонія і прохолодна Вогняна Земля заселені слабко[4].

Примітки ред.

  1. Las religiones en tiempos del Papa Francisco (Spanish) . Latinobarómetro. April 2014. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  2. CIA — The World Factbook -- Field Listing — Ethnic groups. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 20 лютого 2008.
  3. Lizcano Fernández, Francisco (May–August 2005). Composición Étnica de las Tres Áreas Culturales del Continente Americano al Comienzo del Siglo XXI (PDF). Convergencia (Spanish) . Mexico: Universidad Autónoma del Estado de México, Centro de Investigación en Ciencias Sociales y Humanidades. 38: 185—232, table on p. 218. ISSN 1405-1435. Архів оригіналу (PDF) за 20 September 2008.
  4. Кузик С. П., 2002.

Література ред.