Населення Анголи. Чисельність населення країни 2015 року становила 19,625 млн осіб (59-те місце у світі), за даними офіційного перепису 2014 року 25,8 млн осіб[1]. Чисельність ангольців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 38,78 ‰ (9-те місце у світі), смертність — 11,49 ‰ (29-те місце у світі), природний приріст — 2,78 % (16-те місце у світі) .

Населення Анголи M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 19,625 млн осіб
Густота 20,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,46 ‰
Природний рух
Природний приріст 2,78 %
Народжуваність 38,78 ‰
Фертильність 5,37 дітей на 1 жінку
Смертність 11,49 ‰
Смертність немовлят 78,26 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 42,95 %
 • 15–64 років 54,09 %
 • старіші за 65 років 2,96 %
Середня тривалість життя 55,63 року
 • чоловіків 54,49 року
 • жінок 56,84 року
Статева структура
загалом 1,02 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1,02 чол./жін.
після 65 років 0,86 чол./жін.
Етнічні групи
Нація ангольці
Мови
Офіційна португальська

Природний рух ред.

Відтворення ред.

Народжуваність в Анголі, станом на 2015 рік, дорівнює 38,78 ‰ (9-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,37 дитини на одну жінку (9-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 17,7 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 18 років (оцінка на 2009 рік)[1].

Смертність в Анголі 2015 року становила 11,49 ‰ (29-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,78 % (16-те місце у світі)[1].

Вікова структура ред.

 
Віково-статева піраміда населення Анголи, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Анголи становить 18,2 року (214-те місце у світі): для чоловіків — 18, для жінок — 18,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 55,63 року (207-ме місце у світі), для чоловіків — 54,49 року, для жінок — 56,84 року[1].

Вікова структура населення Анголи, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 42,95 % (4 297 988 чоловіків, 4 131 037 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 20,65 % (2 061 704 чоловіка, 1 990 206 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 29,46 % (2 916 132 чоловіка, 2 865 417 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 3,98 % (379 531 чоловік, 401 563 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,96 % (269 164 чоловіка, 312 611 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність ред.

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,7 року, жінки — 21,4 року, загалом — 23,1 року (дані за 2001 рік)[2].

Розселення ред.

Густота населення країни 2015 року становила 20,1 особи/км² (204-те місце у світі)[1].

Урбанізація ред.

Докладніше: Міста Анголи

Ангола середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 44 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,97 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Луанда (столиця) — 5,506 млн осіб, Уамбо — 1,269 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції ред.

Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,46 ‰ (71-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці ред.

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 12,9 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1].

Ангола є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад ред.

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
овімбунду
  
37%
кімбунду
  
25%
баконго
  
13%
мішаного походження
  
2%
європейці
  
1%
інші
  
22%
Докладніше: Народи Анголи

Головні етноси країни: овімбунду — 37 %, кімбунду — 25 %, баконго — 13 %, мішаного походження від європейців і африканців — 2 %, європейці — 1 %, інші — 22 % населення[1].

Українська діаспора ред.

Докладніше: Українці Анголи

Мови ред.

Мови Анголи (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
португальська
  
71.2%
умбунду
  
23%
кіконго
  
8.2%
кімбунду
  
7.8%
чокве-чокве
  
6.5%
нганека
  
3.4%
нгангуела
  
3.1%
фіоте
  
2.4%
квангама
  
2.3%
магамбі
  
2.1%
лувале
  
1%
інші
  
3.6%
Докладніше: Мови Анголи

Офіційна мова[4]: португальська — розмовляє 71,2 % населення держави. Інші поширені мови: умбунду — 23 %, кіконго — 8,2 %, кімбунду — 7,8 %, чокве-чокве — 6,5 %, нганека — 3,4 %, нгангуела — 3,1 %, фіоте — 2,4 %, квангама — 2,3 %, магамбі — 2,1 %, лувале — 1 %, інші мови — 3,6 % (оцінка 2014 року).

Релігії ред.

Релігії в Анголі (2014 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
41.1%
протестанти
  
38.1%
інші
  
8.6%
атеїсти
  
12.3%
Докладніше: Релігія в Анголі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 41,1 %, протестантизм — 38,1 %, інші — 8,6 %, не сповідують жодної — 12,3 % (станом на 2014 рік)[1].

Освіта ред.

Докладніше: Освіта в Анголі

Рівень письменності 2015 року становив 71,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 82 % — серед чоловіків, 60,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,4 % ВВП країни, станом на 2010 рік (127-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 8 років (станом на 2011 рік).

Середня і професійна ред.

Вища ред.

Охорона здоров'я ред.

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,17 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,3 % ВВП країни (172-ге місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 78,26 ‰ (8-ме місце у світі); хлопчиків — 81,96 ‰, дівчаток — 74,38 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 477 випадків на 100 тис. народжень (25-те місце у світі)[1].

Ангола входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання ред.

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 304,4 тис. хворих на СНІД (21-ше місце в світі), це 2,41 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (25-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 11,7 тис. осіб (20-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 8,5 % (147-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 15,6 % (оцінка на 2007 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія ред.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 75,4 % населення в містах і 28,2 % в сільській місцевості; загалом 49 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 88,6 %, в сільській місцевості — 22,5 %, загалом по країні — 51,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,71 км³ на рік, або 40,27 тонни на одного мешканця на рік: з яких 45 % припадає на побутові, 34 % — на промислові, 21 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення ред.

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 99,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 95,2 %; частка осіб похилого віку — 4,6 %, або 21,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2006 року перебувало 40,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 0,6 %, верхній дециль — 44,7 % (станом на 2000 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 15 млн осіб не має доступу до електромереж; 30 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 46 %, у сільській місцевості — 18 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,434 млн унікальних інтернет-користувачів (81-ше місце у світі), що становило 12,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси ред.

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 10,51 млн осіб (52-ге місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 85 %; промисловість і сфера послуг — 15 % (станом на 2003 рік)[1]. 832,89 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (24 % загальної кількості) 2001 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Кримінал ред.

Наркотики ред.

 
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Країна слугує транзитним пунктом на шляхах наркотрафіку до Західної Європи і Південної Африки[1].

Торгівля людьми ред.

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Анголи докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан ред.

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження ред.

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Angola : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 5 May. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література ред.

Українською ред.

Російською ред.

Посилання ред.