Вікіпедія

Міжнародне визнання Хорватії

Міжнародне визнання Хорватії — поступовий процес дипломатичного визнання Хорватії, що розпочався услід за проголошенням її незалежності 25 червня 1991. Того самого дня про відокремлення від Югославії заявила і Словенія, а наступного дня нові незалежні держави взаємно визнали одна одну.[1]

  Хорватія
  Країни, що визнали Хорватію
  Країни, що не визнали Хорватію

Паралельно відбувався процес розпаду Радянського Союзу, в якому вели перед балтійські країни та Україна, які протягом 1991 року визнали незалежність Хорватії, а першою з них — Литва. На той час ці держави самі вважалися визнаними частково. 11 грудня 1991 незалежну Хорватію першою з-поміж країн-членів ООН визнала Україна.[2]

Міжнародне співтовариство спочатку не визнавало розпад Югославії та незалежність її союзних республік, і 1991 року розгорілася війна за незалежність Хорватії.

Країнами, які першими відгукнулися на дипломатичні зусилля Хорватії щодо міжнародного визнання, були Святий Престол і Німеччина. Ватиканська дипломатія першою у світі ще 3 жовтня 1991 року оголосила, що працює над міжнародним визнанням Хорватії.[3]

Із загальновизнаних держав Хорватію першою визнала Ісландія,[1] яка 19 грудня 1991 року першою визнала також і балтійські республіки: Литву, Латвію та Естонію.

Того самого дня визнання анонсувала Німеччина, яке, однак, мало набути чинності 15 січня 1992. Про визнання також оголосили Італія, Швеція і Ватикан.

Ватикан визнав Хорватію 13 січня, а Сан-Марино — 14 січня.

15 січня 1992 року Хорватію визнали всі 12 членів Європейського економічного співтовариства (попередника ЄС), а також Австрія, Канада, Болгарія, Угорщина, Польща, Мальта, Норвегія і Швейцарія. Наступного дня до цього списку додалися нові країни, а до кінця січня Хорватію визнали 44 держави. Дату 15 січня відзначають як пам'ятну — День міжнародного визнання Республіки Хорватія (хорв. Dan međunarodnog priznanja Republike Hrvatske).

Росія визнала Хорватію у лютому, Японія — у березні, США — у квітні, а Індія — у травні.

На сесії Генеральної Асамблеї 22 травня 1992, на якій головував посол Саудівської Аравії Сінан Шихабі, Хорватію було прийнято шляхом акламації у члени ООН.[1] Разом із Хорватією новими повноправними членами ООН стали Словенія та Боснія і Герцеговина.

Хорватську делегацію на урочистостях в Організації Об'єднаних Націй очолював перший президент Хорватії д-р Франьо Туджман. Після урочистого засідання Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі повів делегації новоприйнятих країн до головного входу в будівлю Організації Об'єднаних Націй, де на щоглах здіймалися хорватський, словенський та боснійський прапори. На піднятті прапора були присутні багато дипломатів і тисячі хорватських емігрантів.[4]

До 31 грудня 1995 Хорватію визнали 124 держави.[5]. 23 серпня 1996 Хорватія та СР Югославія уклали Угоду про нормалізацію відносин, яка включала взаємне визнання, а 9 вересня того ж року ці дві держави встановили дипломатичні відносини.[6]

Зі 193 держав-членів ООН Хорватію визнали 186.

Хронологія ред.

Хронологічний огляд визнання Хорватії до і після вступу в ООН:
(членство в міжнародних організаціях або статус держави відображають стан на момент визнання)[7][5][1]

Країна Дата визнання Примітка
–   Словенія 26 червня 1991 невизнана держава
–   Литва 30 липня 1991 невизнана держава
1   Україна 11 грудня 1991
2   Латвія 14 грудня 1991
3   Ісландія 14 грудня 1991 член НАТО
4   Естонія 31 грудня 1991
–   Ватикан 13 січня 1992 не член ООН
–   Сан-Марино 14 січня 1992 не член ООН
5   Німеччина 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
6   Велика Британія 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
7   Італія 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
8   Франція 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
9   Іспанія 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
10   Нідерланди 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
11   Данія 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
12   Бельгія 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
13   Ірландія 15 січня 1992 член ЄЕС
14   Люксембург 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
15   Португалія 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
16   Греція 15 січня 1992 член НАТО і член ЄЕС
17   Австрія 15 січня 1992
18   Болгарія 15 січня 1992
19   Канада 15 січня 1992 член НАТО
20   Угорщина 15 січня 1992
21   Мальта 15 січня 1992
22   Норвегія 15 січня 1992 член НАТО
23   Польща 15 січня 1992
24   Швейцарія 15 січня 1992
25   Австралія 16 січня 1992
26   Аргентина 16 січня 1992
27   Чилі 16 січня 1992
–   Чехословаччина 16 січня 1992 після 1 січня 1993   Чехія і   Словаччина визнають кожна окремо
28   Ліхтенштейн 16 січня 1992
29   Нова Зеландія 16 січня 1992
30   Швеція 16 січня 1992
31   Уругвай 16 січня 1992
32   Фінляндія 17 січня 1992
33   Румунія 18 січня 1992
34   Албанія 21 січня 1992
–   СР Боснія і Герцеговина 24 січня 1992 тоді у складі Югославії
35   Бразилія 24 січня 1992
36   Парагвай 27 січня 1992
37   Болівія 29 січня 1992
38   Туреччина 6 лютого 1992 член НАТО
–   Македонія 12 лютого 1992 невизнана держава
39   Росія 17 лютого 1992
–   Киргизстан 26 лютого 1992 не член ООН
40   Колумбія 3 березня 1992
41   Іран 15 березня 1992
42   Перу 15 березня 1992
43   Японія 17 березня 1992
44   Ліван 17 березня 1992
45   Кіпр 30 березня 1992
46   Таджикистан 31 березня 1992
47   Південно-Африканська Республіка 2 квітня 1992
48   США 7 квітня 1992 член НАТО
49   Південна Корея 15 квітня 1992
50   Єгипет 16 квітня 1992
51   Ізраїль 16 квітня 1992
52   ОАЕ 18 квітня 1992
53   Судан 21 квітня 1992
54   Алжир 24 квітня 1992
55   Туніс 26 квітня 1992
56   КНР 27 квітня 1992
57   Марокко 27 квітня 1992
58   Оман 28 квітня 1992
59   Таїланд 2 травня 1992
60   Філіппіни 4 травня 1992
61   Малайзія 4 травня 1992
62   Венесуела 6 травня 1992
63   Північна Корея 8 травня 1992
64   Індія 11 травня 1992
65   Пакистан 11 травня 1992
66   Сінгапур 15 травня 1992
67   Індонезія 16 травня 1992
68   Йорданія 17 травня 1992
69   Бруней 21 травня 1992
Хорватія стала членом ООН 22 травня 1992 року
70   Гана 22 травня 1992
71   Кенія 22 травня 1992
72   Мексика 22 травня 1992[8]
73   Ємен 22 травня 1992
74   Шрі-Ланка 27 травня 1992
75   Куба 28 травня 1992[9]
76   Панама 28 травня 1992
77   Сальвадор 29 травня 1992[10]
78   Замбія 1 червня 1992
79   Мавританія 4 червня 1992
80   Кабо-Верде 18 червня 1992
81   Ліван 7 липня 1992
82   Казахстан 10 серпня 1992
83   Ямайка 14 серпня 1992
84   Білорусь 2 вересня 1992
85   Буркіна-Фасо 7 жовтня 1992
86   Танзанія 13 листопада 1992
87   Ефіопія 16 листопада 1992
88   Монако 19 листопада 1992
89   Катар 5 грудня 1992
90   Гватемала 12 грудня 1992
91   Нігерія 21 грудня 1992
92   Грузія 13 січня 1993
93   Багамські Острови 18 січня 1993
94   Західне Самоа 8 березня 1994
95   В'єтнам 5 травня 1994
96   Вірменія 21 червня 1994
97   Саудівська Аравія 22 серпня 1994
98   Сент-Вінсент і Гренадини 7 жовтня 1994
99   Кувейт 8 жовтня 1994
100   Узбекистан 6 лютого 1995
101   Андорра 28 квітня 1995
102   Молдова 25 травня 1995
103   Коста-Рика 19 жовтня 1995
104   Беліз 23 січня 1996
105   Еквадор 22 лютого 1996
106   Нікарагуа 29 березня 1996
107   Союзна Республіка Югославія 23 серпня 1996
108   Чорногорія 12 червня 2006
–   Косово 19 березня 2008 не член ООН
109   Джибуті 22 травня 2017
110   Руанда 15 лютого 2018
111   Есватіні 5 квітня 2019
112   Маршаллові Острови 24 вересня 2019
113   Тувалу 2 листопада 2020
114   Бурунді 14 травня 2021
115   Південний Судан 16 листопада 2021
116   Сомалі 4 лютого 2022
117[11]   Центральноафриканська Республіка 18 вересня 2023

Після 18 вересня 2023, коли Хорватію визнала Центральноафриканська Республіка, залишилося 4 держави, які офіційно не визнали Хорватію і не встановили з нею дипломатичних відносин: Бутан, Ліберія, Нігер і Тонга.[12]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Stjecanje međunarodnopravne osobnosti Republike Hrvatske 25. lipnja 1991. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Pravni fakultet Split (хор.)
  2. ↑ Офіційний сайт Посольства України в Хорватії. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  3. ↑ Odgovor medijima koji je napadaju: Evo gdje je Grabar-Kitarović bila u vrijeme priznanja Republike Hrvatske! [Архівовано 20 січня 2017 у Wayback Machine.], narod.hr (хор.)
  4. ↑ Hrvatska primljena u punopravno članstvo UN-a (хор.)
  5. ↑ а б Hrvatski memorijalno-dokumentacijski centar Domovinskog rata, Kronologija 1992 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (хор.)
  6. ↑ Zakon o normalizaciji odnosa između RH i SRJ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2021.
  7. ↑ Bilateral relations - Date of Recognition and Establishment of Diplomatic Relations. Ministry of Foreign Affairs of Croatia. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 1 травня 2021.
  8. ↑ Croacia (PDF) (Spanish) . с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2021. Процитовано 1 березня 2019.
  9. ↑ Daily Report: Latin America. Index. Newsbank. 1996. с. 183.
  10. ↑ Bilateral relations (archived). Ministry of Foreign Affairs of Croatia. Архів оригіналу за 13 серпня 2010. Процитовано 1 березня 2019.
  11. ↑ https://twitter.com/MVEP_hr/status/1703843805537960169. X (formerly Twitter) (англ.). Процитовано 27 вересня 2023.
  12. ↑ Двосторонні відносини [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.], Міністерство закордонних і європейських справ Республіки Хорватія

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародне_визнання_Хорватії&oldid=40539131