Мурузі Дмитро Костянтинович
Князь Дмитро Костянтинович Мурузі (молд./рум. Dumitru C. Moruzi; 1850, Ясси — 1914, Ясси) — румунський письменник, композитор, державний службовець.
| Мурузі Дмитро Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 липня 1850[1] Ясси, Молдовське князівство |
| Помер |
9 жовтня 1914[1] (64 роки) Ясси, Румунія |
| Поховання | Етернітате (цвинтар) |
| Країна |
.png){kind=small} Молдовське князівство Російська імперія Румунське королівство |
| Діяльність | державний службовець, письменник, композитор, поет, перекладач |
| Знання мов | румунська |
| Партія | Democratic Nationalist Partyd |
Життєпис ред.
Народився 1 або 2 червня 1850 року в столиці Молдавського князівства місті Ясси. Походив із знатного фанаріотского роду Мурузі. У 1863—1869 роках їздив навчатися до Франції[2]. З 1873 року на цивільній службі в Сороцькому повіті. У 1877 році став перекладачем дипломатичної служби Російської імперії. У цій якості він супроводжував російські війська у Румелії під час російсько-турецької війни 1877—1878 років[3]. Потім був відправлений на дипломатичну роботу до румунської столиці Бухареста.
Під впливом румунського націоналізму, він відмовився від дипломатичної кар'єри і прийняв румунське підданство у 1882 або 1883 році[4]. Став адміністратором жудецу Констанца. У 1887 році призначений адміністратором і заступником префекта в порту Суліна в дельті Дунаю.
В кінці 1890-х років Мурузі пішов з державної служби і почав пробувати себе в якості композитора. Написав оперу в трьох актах Pescarii din Sulina («Рибалки Сулини»), яка була поставлена на сцені Національного театру Бухареста в лютому 1902 року. Він також зайнявся журналістською та письменницькою діяльністю.
У 1910 році вступив до Демократичної Націоналістичної партії Румунії[5].
Головними працями Мурузі стали романи «Înstrăinații. Studiu social în formă de roman» (1910) і «Pribegi în țară răpită. Roman social basarabean» (1912). Він писав твори і в інших жанрах: в 1911 році опублікував комедію в трьох актах і приблизно в той же час — сатиричну повість «Pe viscol».
Помер у злиднях в Яссах 9 жовтня 1914 року, проте похований з почестями на цвинтарі «Етернітате»[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ (рум.) Florin Marinescu, «Un basarabean înflăcărat. Scriitorul Dumitru C. Moruzi» [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.], in Revista Limba Română, Nr. 5-6/2012
- ↑ Bezviconi, Profiluri…, pp. 242—243
- ↑ Bezviconi, Profiluri…, p. 243; Moruzi (1914), p. 2
- ↑ Scurtu, p. 74
- ↑ Bezviconi, Profiluri…, p. 245