Мото Гран-Прі Аргентини

Мо́то Гран-Прі Арегенти́ни (ісп. Gran Premio de Argentina de Motociclismo) — етап змагань Чемпіонату світу із шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP. Змагання проводились 10 разів на автодромі імені Хуана й Оскара Альфредо Гальвесів в період з 1961 по 1999 роки. З сезону 2014 року Гран-Прі Арегентини знову повернулося у календар чемпіонату, відбувається на автомотодромі Термас де Ріо Ондо.

Мото Гран-Прі Аргентини

Мото Гран-Прі Арегентини
Місце проведення	Термас де Ріо Ондо
Розташування	Термас-де-Ріо-Ондо, Аргентина 27°30′21″ пд. ш. 64°54′52″ зх. д.
Історія
Перші змагання	1960
Перша гонка MotoGP	1961
Остання гонка	2016
Найбільше перемог (гонщик)	По 3: Х'ю Андерсон Мік Дуейн Том Філліс
Найбільше перемог (виробник)	Honda (16)
Інформація траси
Довжина кола	4 805 м
Повороти	14
Рекорд кола	1'39,019 (Валентіно Россі, Yamaha YZR-M1, 2015)

Історія

1961
Завершальним Гран-Прі сезону 1961 стала гонка в Буенос-Айресі. На той момент це був перший етап в 13-річній історії чемпіонату світу MotoGP, що відбувся за межами Європи. Не всі з найкращих гонщиків змогли взяти участь у змаганнях, не в останню чергу завдяки цьому у класі 500сс перемогу здобув аргентинський гонщик Хорхе Кісслінг (єдину у своїй кар'єрі). Це Гран-Прі також часто згадують через події у класі 125сс: лідер чемпіонату Ернст Дегнер не взяв участь у гонці (саме в той час він емігрував зі Східної Німеччини у Японію), а перемогу святкував австралієць Том Філліс, що дозволило йому виграти чемпіонат. Цим він здобув першу перемогу для Honda у класі 125сс.

1962
Змагання знову були проігноровані найкращими гонщиками. В класі 500сс перемогу святкував знову місцевий мешканець, цього разу — Бенедікто Калдарелла. В класі 250сс гонку виграв Артур Вілер у віці 46-и років, ставши найстаршим переможцем етапу Гран-Прі. Його перемога стала останньою з 45-и для виробника Moto Guzzi. Новозеландець Х'ю Андерсон виграв гонки в класах 50сс та 125сс на Suzuki. Ернст Дегнер зайняв друге місце в класі 50cc і здобув титул чемпіона світу — перший в історії для Suzuki.

1963
Чемпіон світу Майк Гейлвуд виступав в Аргентині вперше на мотоциклі MV Agusta і виграв гонку в класі 500сс. Х'ю Андерсон на Suzuki знову виграв гонку в класі 50сс, Джим Редман на Honda переміг в категорії 125сс. В класі 250сс тріумфував Тарквіньйо Провіні, здобувши для Moto Morini останню перемогу у серії Гран-Прі.

1981/82
Після 17-річної перерви гонки MotoGP знову повернулися до Аргентини. Гран-Прі 1981-го року включали змагання в категоріях 125сс, 250сс та 350с, на яких тріумфували Анхель Ньєто, Жан-Франсуа Бальде та Джон Екерольд відповідно. У 1982-му році замість гонок у класі 250сс відбулися змагання в класі 500сс, які виграв Кенні Робертс. Анхель Ньєто здобув для Garelli дебютну перемогу в класі 125сс, Карлос Лавадо виграв гонку в категорії 350сс.

1987
Після перерви, що тривала чотири роки, Аргентина знову була включена як фінальна гонка. Цього разу змагання відбувалися лише у класах 250сс та 500сс, де переможця стали відповідно Сіто Понс та Едді Лоусон.

1994—1995 та 1998—1999
Аргентинський етап у 1990-х відбувався чотири рази. У 1994 році Хорхе Мартінес здобув тут свою останню з 37-ми перемог на етапах; це була також остання перемога в класі 125сс для Yamaha. Мабуть, самою помітною подією в цей період стала гонка в класі 250сс у 1998-му році, коли товариші по команді Лоріс Капіроссі та Тетсуя Харада приїхали до Аргентини на фінальну гонку, розділені всього двома очками у загальному заліку. Доля титулу була вирішена, коли два гонщика зіткнулися в останньому повороті: Харада розбився, а Капіроссі завоював титул. У 1999-му році Еміліо Альзамора зайняв друге місце в гонці у класі 125сс і став чемпіоном світу, не вигравши жодної гонки у сезоні.

Переможці Гран-Прі Аргентини

У розрізі сезонів

З 2014

Сезон	Трек	Moto3		Moto2		MotoGP		Звіт
		Гонщик	Виробник	Гонщик	Виробник	Гонщик	Виробник
2022	Ріо Ондо	Серхіо Гарсія	Gas Gas	Селестіно В'єтті	Kalex	Алеїч Еспаргаро	Aprilia	Звіт
2019	Ріо Ондо	Жауме Масія	KTM	Лоренцо Балдассаррі	Kalex	Марк Маркес	Honda	Звіт
2018	Ріо Ондо	Марко Беззеччі	KTM	Маттіа Пасіні	Kalex	Кел Кратчлоу	Yamaha	Звіт
2017	Ріо Ондо	Жоан Мір	KTM	Франко Морбіделлі	Kalex	Маверік Віньялес	Yamaha	Звіт
2016	Ріо Ондо	Хайрул Ідхам Паві	Honda	Йоан Зарко	Kalex	Марк Маркес	Honda	Звіт
2015	Ріо Ондо	Данні Кент	Honda	Йоан Зарко	Kalex	Валентіно Россі	Yamaha	Звіт
2014	Ріо Ондо	Романо Фенаті	KTM	Естів Рабат	Kalex	Марк Маркес	Honda	Звіт

У період 1960-1999

Сезон	Трек	50 cc		125 cc		250 cc		350 cc		500 cc
		Гонщик	Виробник	Гонщик	Виробник	Гонщик	Виробник	Гонщик	Виробник	Гонщик	Виробник
1999	Буенос-Айрес			Марко Меландрі	Honda	Олівьє Жаке	Yamaha			Кенні Робертс, мол.	Suzuki
1998	Буенос-Айрес			Томомі Манако	Honda	Валентіно Россі	Aprilia			Мік Дуейн	Honda
1995	Буенос-Айрес			Еміліо Альзамора	Honda	Макс Бьяджі	Aprilia			Мік Дуейн	Honda
1994	Буенос-Айрес			Хорхе Мартінес	Yamaha	Тадаюкі Окада	Honda			Мік Дуейн	Honda
1987	Буенос-Айрес					Сіто Понс	Honda			Едді Лоусон	Yamaha
1982	Буенос-Айрес			Анхель Ньєто	Garelli			Карлос Лавадо	Yamaha	Кенні Робертс	Yamaha
1981	Буенос-Айрес			Анхель Ньєто	Minarelli	Жан-Франсуа Бальде	Kawasaki	Джон Екерольд	Bimota-Yamaha
1963	Буенос-Айрес	Х’ю Андерсон	Suzuki	Джим Редман	Honda	Тарквіньйо Провіні	Morini			Майк Хейлвуд	MV Agusta
1962	Буенос-Айрес	Х’ю Андерсон	Suzuki	Х’ю Андерсон	Suzuki	Артур Вілер	Moto Guzzi			Бенедікто Калдарелла	Matchless
1961	Буенос-Айрес			Том Філліс	Honda	Том Філліс	Honda			Хорхе Кісслінг	Matchless
1960	Буенос-Айрес			Джон Грейс	Bultaco	Том Філліс	Honda			Хуан Карлос Салатіно	Gilera

Примітка: Рожевим кольором виділені сезони, коли змагання не входили до календаря MotoGP.