Вікіпедія

Михайло Винницький

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2023)

Михайло Іван Винницький (нар. 5 лютого 1971 року, Кітченер-Ватерлу, Онтаріо, Канада) — український освітній і громадський діяч, заступник міністра освіти і науки (з 19 травня 2023 року), викладач, автор низки наукових розвідок, досліджень, інтелектуальної публіцистики, консультант. З 1 січня 2023 —  віцепрезидент з науково-навчальних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (2019—2022 рр.), викладач Львівської бізнес-школи Українського Католицького Університету. Тривале членство (понад 40 років) у скаутській організації «Пласт». Експерт з управління продажем і консультант з організаційного розвитку багатьох українських компаній. Бере активну участь у реформі вищої освіти. Під час Революції Гідності був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва» (Thoughts from Kyiv).

Михайло Винницький
Mychailo Wynnyckyj
Народився 5 лютого 1971(1971-02-05) (53 роки)
Кітченер, Онтаріо, Канада
Громадянство Канада Канада → Україна Україна
Науковий ступінь Доктор філософії

Лауреат антипремії «Академічна негідність» у номінації «Посіпака року 2023»[1]

Життєпис ред.

Походження та особисте життя ред.

Михайло Винницький народився в місті Кітченер-Ватерлу, Онтаріо, Канада, в сім'ї активних членів української діаспори в Канаді. Юність проводив в організації «Пласт», виховник і організатор літніх таборів для новацтва і юнацтва.

Вперше приїхав в Україну по програмі обміну учнів, яку організовувала Мала Академія Наук м. Львова у 1989 році. Впродовж 1990-их років постійно приїздив до України 2-3 рази на рік. У першій половині 1991 року навчався по обміну студентів в Дніпропетровському державному університеті на історичному факультеті. Постійно проживає в Україні з 2003 року. У 2019 році, Указом 5-го Президента України Петра Порошенка отримав статус громадянина України.

Одружений з Мартою Винницькою (нар. 1970 р. у Львові), разом виховують чотирьох дітей.

Освіта ред.

1993 рік — Випускник Університету Ватерлу (University of Waterloo) — подвійний диплом бакалавра з історії та філософії 1993 р.

У 1996 році вступив у Кембриджський університет (Великобританія), де у 1997 році отримав ступінь магістра в галузі суспільних наук, а в 2003 році здобув ступінь PhD. Тема дисертації: «Інститути і підприємці: культурні перетворення в секторі новостворених підприємств пострадянської України» (Institutions and Entrepreneurs: Cultural Evolution in the ‘De Novo’ Market Sphere in Post-Soviet Ukraine)[2]

Професійна діяльність ред.

  • 1993-1997 — менеджер з продажу у компанії Lava Computer MFG Inc (Торонто, Канада).
  • 1997-1999 — Віцепрезидент з маркетингу та продажу[3] у компанії Lava Computer MFG Inc (Торонто, Канада). Під його керівництвом компанія відкрила нові ринки в США, Європі, Азії, Австралії
  • 2003 — дотепер — доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Викладає авторські курси «Економічна соціологія та соціологія підприємництва», «Політична соціологія та соціологія еліт», Дослідницький семінар «Соціальні трансформації».
  • 2008 — дотепер — викладач магістерських програм (MBA, MSTM, MAHROD) і програм управлінського розвитку Львівської бізнес школи (LvBS) Українського Католицького Університету (УКУ), академічний лідер програми «Експортуй!», член Академічної ради МВА. Викладає авторські курси з напрямів управління продажем та організаційного розвитку.
  • 2008 — 2013 — працював директором Докторської школи Києво-Могилянської академії, в рамках якої здійснювалося експериментальне реформування традиційної української аспірантури в європейську «докторантуру» і впровадження структрурованих PhD-програм. Співкоординатор проєктів «Asp2PhD» і «DocHub» (по реформі аспірантури і створенню регіональних докторських шкіл) за підтримки програми Еразмус+.
  • 2012 — заснував корпоративний навчальний центр компанії Winner Imports Ukraine
  • 2019 — 2022 — керівник Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
  • 2023 — віцепрезидент з науково-навчальних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія»

За роки проживання в Україні Михайло Винницький консультував численні компанії з питань управління продажем та організаційного розвитку. Серед його клієнтів: KZESO.com, ПриватБанк, PlazmaTek, Пролив, Росава, Львівська Майстерня Шоколаду, та інші. Консультаційну діяльність Михайло провдить як доповнення до викладання на програмах управлінського розвитку, а також МВА у Львівській бізнес школі УКУ та kmbs. У 2006 заснував Президентську програму МВА (для власників-засновників підприємств) у Києво-Могилянській бізнес школі (kmbs).

Громадсько-професійна діяльність ред.

  • 2015-2020 рр. — радник Міністра освіти і науки України (відповідальний за розробку і супровід впровадження програм доктора філософії (PhD), а також за активізацію студентського самоврядування в університетах в регіонах)
  • член Національної команди з реформування вищої освіти (HERE) Erasmus+
  • учасник Ініціативної групи «21 листопада»
  • член Опікунської ради Національної скаутської організації «Пласт»
  • член Ради наставників Української Академії Лідерства

Реформа освіти ред.

Михайло Винницький вніс значний особистий внесок в реформу вищої освіти України в системі аспірантури. В Докторській школі Києво-Могилянської Академії запроваджено перші в Україні структуровані PhD-програми європейського зразка, які згодом стали прикладом для впровадження загальнонаціональної реформи аспірантури. Ключовим елементом нової системи стала обов'язкова освітня складова, а також викладацька практика і входження аспірантів у міжнародне академічне середовище через публікації, конференції, мобільність.  

Могилянська модель стала основою для реформи аспірантури, яку впроваджено через Закон «Про вищу освіту» 2014 року, Постанову Кабінету Міністрів України № 261 від 23 березня 2016 р., якою затверджено «Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії». Нова система захистів докторів філософії через разові спеціалізовані вчені ради впровадилася спочатку через Експеримент з присудження доктора філософії (Постанова Кабінету Міністрів України № 167 від 6 березня 2019 р.), а згодом і прийняттям Порядку присудження ступеня доктора філософії у 2021 році.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти ред.

На початку 2019 року було затверджено склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на чолі із Сергієм Квітом, Михайло Винницький очолив секретаріат Національного агентства. Впродовж перших місяців роботи затверджено нове Положення про акредитацію освітніх програм. Далі здійснено відбір і підготовку майже 4000 експертів з акредитації для впровадження європейської системи зовнішнього забезпечення якості (відповідно до ESG-2015), сформовано 30 Галузевих експертних рад (ГЕР), впроваджено прозору електронну систему для документообігу і прозорої взаємодії під час процесу акредитації.

Розроблено Порядок присудження наукових ступенів.[4]

Під час пандемії спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, впроваджено практику дистанційних акредитаційних візитів (вперше і наймасштабніше в світі), яка стала прикладом для багатьох іноземних агентств із забезпечення якості вищої освіти.

Міністерство освіти і науки України ред.

Кабінетом міністрів України призначений 19 травня 2023 року заступником міністра освіти і науки з питань вищої освіти[5].

Корупційне правонарушение ред.

У 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Винницького протокол про корупційне правопорушення: у 2000—2001 роках, коли Михаїл очолював НАЗЯВО, він влаштував у своє службове підпорядкування дружину Марту і виписував для неї премії. З цього приводу відбулось декілька судових процесів, доки у 2023 році апеляційний суд не виніс рішення про те, що корупційне правопорушення мало місце але справа була закрита за строком давності[6][7].

Творчість ред.

На основі аналізу поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва» (Thoughts from Kyiv) у 2019 році Михайлом було написано та опубліковано англомовну книгу «Ukraine’s Maidan, Russia’s War. A Chronicle and Analysis of the Revolution of Dignity»[3]. У 2021 році книгу «Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності» було видано українською мовою. Вступ до книги написав проф. Сергій Плохій, директор Інституту українських студій Гарвардського університету.

Примітки ред.

  1. ↑ Міністр Лісовий, ректор КНУ та суддя з Харкова: хто отримав антипремію “Академічна негідність 2023 року”. Українська правда _Життя. Процитовано 21 січня 2024.
  2. ↑ Wynnyckyj, Mychailo. Institutions and Entrepreneurs: Cultural Evolution in the ‘De Novo’ Market Sphere in Post-Soviet Ukraine (eng.) .
  3. ↑ Mychailo Wynnyckyj was Vice President of Sales and Marketing for seven years at Lava Computer Manufacturing lnc (eng) .
  4. ↑ Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 серпня 2023.
  5. ↑ Міністр освіти Лісовий отримав двох нових заступників. 24 Канал (укр.). 19 травня 2023. Процитовано 20 травня 2023.
  6. ↑ Суд встановив факт корупційного правопорушення у діях заступника міністра освіти Лісового. // Ділова столиця. 22 серпня 2023
  7. ↑ Заступник Оксена Лісового може мати кримінальний шлейф та подвійне громадянство. // Факти. 23 жовтня 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Михайло_Винницький&oldid=41955980