Канон лікарської науки
«Кано́н лі́карської нау́ки» (араб. القانون في الطب Al-Qanun fi t-Tibb) — робота енциклопедичного характеру з медицини, написана перським вченим XI століття Авіценною.
При написанні книги Авіценна спирався на прочитані ним праці античних медиків, зокрема Галена і Гіпократа, а також у значній мірі на власний досвід спостережень за хворими, дослідження лікувальних властивостей рослин. «Канон лікарської науки» був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах[1].
«Канон лікарської науки» складається з п'яти книг.
Зміст
ред.Перша книга
ред.У першому томі викладені теоретичні погляди медичних поглядів Авіценни, філософія медицини і почасти її історія. Наведений короткий огляд анатомії людини.
В цій же книзі містяться вчення про рідини («соки») людського організму. На той час медицина не знала про існування кровообігу. Натомість панівною була версія про те, що в тілі людини є чотири види рідин. Кров у артеріях, флегма — у мозкові, жовта жовч — у печінці, чорна жовч — у селезінці.
Розглядаються відмінності у тілобудові людей, детально аналізуються причини як хвороб з їх симптомами, так і здоров'я.
Окремі розділи в першій книзі виділені для пульсу та сечі.
Приділена увага режиму, фізичним вправам, дієтетиці.
Друга книга
ред.У другій книзі описуються прості ліки. Наведено 785 рослинних, тваринних та мінеральних засобів із вказанням їхнього походження, способу добування і методів приготування і застосування.
Третя книга
ред.Третя книга присвячена місцевим хворобам. Детально розглядаються хвороби голови: очей, вух, горла, носа, язика тощо.
Четверта книга
ред.Описує загальні хвороби організму. Багато уваги приділено різним видам гарячки.
П'ята книга
ред.П'ятий том містить описи та способи приготування і застосування складних ліків.
Відкриття, зроблені Авіценною у «Каноні лікарської науки»
ред.У праці Авіценни він висунув нові для тогочасної науки гіпотези:
- припустив, що існують дуже дрібні істоти, які псують воду, спричиняють та переносять хвороби — віруси та бактерії
- першим звернув увагу на те, що харчові продукти можуть бути ліками
- фізичні вправи та дотримання чистоти сприяють здоров'ю
- визначив різницю між чумою та холерою
- визначив, що натуральна віспа є заразною хворобою
- першим описав проказу, відмежувавши її від слоновості
- так само розмежував плеврит і запалення легень
- детально описав виразку шлунка
- дослідив та визначив ознаки менінгіту
- відкрив та описав розташування м'язів ока[2].
Примітки
ред.- ↑ Канон лікарської науки [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (Google Arts & Culture)
- ↑ Вера Смирнова-Ракитина. Авиценна. — Москва : Молодая Гвардия, 1958. — С. 205—206. — 233 с. — (Жизнь замечательных людей. Серия биографий.)
Посилання
ред.- Сканований текст «Канону лікарської науки» на сайті Американського університету Бейрута [Архівовано 20 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |