Манченки — селище в Україні, у складі Люботинської громади Харківського району Харківської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Манченківська селищна рада.

Селище Манченки
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Громада Люботинська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1765
Перша згадка 1765 (259 років)[1]
Статус із 2024 року
Площа 3,28 км²
Населення 703 (01.01.2017)[2]
Густота 363,41 осіб/км²;
Поштовий індекс 62450
Телефонний код +380 57
Географічні координати 49°58′43″ пн. ш. 35°51′15″ сх. д. / 49.97861° пн. ш. 35.85417° сх. д. / 49.97861; 35.85417Координати: 49°58′43″ пн. ш. 35°51′15″ сх. д. / 49.97861° пн. ш. 35.85417° сх. д. / 49.97861; 35.85417
Висота над рівнем моря 206 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Майський
До райцентру:
 - залізницею: 40 км
 - автошляхами: 30 км
До обл. центру:
 - залізницею: 40 км
 - автошляхами: 30 км
Селищна влада
Адреса 62450, Харківська обл., Харківський р-н, смт Манченки, вул. Пушкіна, 6/11
Голова селищної ради Віталій Олексійович Палагута
Карта
Манченки. Карта розташування: Україна
Манченки
Манченки
Манченки. Карта розташування: Харківська область
Манченки
Манченки
Манченки. Карта розташування: Харківський район
Манченки
Манченки
Мапа

Географічне розташування ред.

Селище міського типу Манченки знаходиться між витоками річок Мокрий Мерчик і Уда. До селища прилягає село Мищенки і селище Санжари. Через селище проходить залізниця, станція Манченки. Поруч проходить автомобільна дорога М03 (E40).

Історія ред.

Населений пункт заснований в 1765 році (за одними даними) або в XVII столітті (за іншими). Якщо останнє припущення вірне, то можна вважати, що село Манченки виникло в результаті злиття кількох хуторів, що виникли в XVII в.

До 1917 року село входило до складу Валківського повіту Харківської губернії.

Під час Визвольних змагань влада у селі змінювалась декілька разів, урешті-решт перемогли червоні, які встановили окупаційний режим.

У 1925 році організовані ТОЗи «Любівка» і «Зелений Барвінок», на базі яких в 1929 році створено колгосп «Червоний шлях».

У 1929—1932 роках був створений птахівничий радгосп «Перше травня», перетворений в 1954 році в Люботинську птахофабрику.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 102 жителі селища[3].

В 1957 році Манченкам присвоєно статус селище міського типу.

В 1999 році село Яроші приєднано до Манченків.

Сьогодення ред.

На території Манченківської селищної ради розташовані та функціонують ТОВ «Люботинська птахофабрика», ТОВ «Радіал-агро», дві АЗС ТОВ «Харків-Петрол», АГЗС, сім кооперативів з газифікації, радіотрансляційна станція, АТС, паливний склад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дві бібліотеки, два поштових відділення, Будинок культури і клуб, медамбулаторія, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, 20 магазинів, торговельних павільйонів та кіосків, два кафе і корчма.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 90,44%
російська 8,98%
інші/не вказали 0,58%

Економіка ред.

  • Люботинська птахофабрика, ТОВ.

Визначні місця ред.

  • Братська могила радянських солдатів. Поховано 1056 вояків.

Уродженці ред.

Примітки ред.

  1. ВРУ. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Манченки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання ред.