Малопідвальна вулиця

вулиця у Шевченківському районі міста Києва

Малопідва́льна ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від провулку Тараса Шевченка до Володимирської вулиці.

Малопідвальна вулиця
Київ
Малопідвальна вулиця
Малопідвальна вулиця
Малопідвальна вулиця
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Загальні відомості
Протяжність 385 м
Координати початку 50°27′03″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.519806° сх. д. / 50.450944; 30.519806Координати: 50°27′03″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.519806° сх. д. / 50.450944; 30.519806
Координати кінця 50°26′59″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.449972° пн. ш. 30.515083° сх. д. / 50.449972; 30.515083
поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Золоті ворота»
 «Майдан Незалежності»
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11001
У проєкті OpenStreetMap r370154
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Малопідвальна вулиця у Вікісховищі

Прилучається вулиця Паторжинського.

Історія ред.

Вулиця виникла у 1830-ті роки вздовж старого валу київських укріплень і, на відміну від Великої Підвальної вулиці (тепер — вулиця Ярославів Вал), набула назви Малопідвальна. В Довіднику "Вулиці Києва" 1958 року фігурує, як Мало-Підвальна. На вуличних вказівниках 60-х років: Мала Підвальна.

До здачі в експлуатацію в 1973 році Київської телевежі, на вулиці розташовувався передавальний телецентр, де також була телевізійна вежа, яка мала вигляд трикутної ажурної металевої піраміди з гострими кутами[1].

Особистості ред.

У будинку № 5 (не зберігся) мешкав мовознавець та письменник Агатангел Кримський, у будинку № 29 — музикознавець Климент Квітка.

В будинку № 10 в 1919-30-х роках мешкав письменник В. Домонтович (справжнє ім'я Віктор Петров). Також у будинку жили інженер-будівельник Ісак Баренбойм та науковець-фізик Іван Конділенко[2].

В літературі ред.

Вулиця фігурує в романі Михайла Булгакова «Біла гвардія» під назвою Мало-Провальна вулиця (рос. Мало-Провальная улица), яку письменник називає «найфантастичнішою вулицею у світі». Саме нею біг Олексій Турбін, рятуючись і відстрілюючись від українських вояків Симона Петлюри[3].

Зображення ред.

Примітки ред.

  1. Дмитро Хилюк. Київська телевежа: вигадки і реальність [Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.] for-ua.com. Перевірено 6 травня 2012.
  2. Житловий будинок 1909–10, в якому проживали Баренбойм І. Ю., Кондиленко I.I. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  3. Кончаковский А. П., Малаков Д. В. Киев Михаила Булгакова. — К., Мистецтво, 1990.

Джерела ред.