Вікіпедія

Лозівський район (1923—2020)

колишній район у Харківській області (Україна)

Лозівськи́й райо́н — колишній район у південній частині Харківської області з адміністративним центром у місті Лозова, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило 29 009 осіб (на 1 лютого 2016 року).

Лозівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Харківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Харківська область
Код КОАТУУ: 6323900000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 29 009 (на 1.02.2016)
Площа: 1403.5 км²
Густота: 20.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5745
Поштові індекси: 64610—64683
Населені пункти та ради
Районний центр: Лозова
Селищні ради: 2
Сільські ради: 19
Смт: 2
Села: 76
Селища: 6
Районна влада
Голова ради: Лаптєв Володимир Миколайович
Голова РДА: Зассеєв Андрій Русланович[1]
Вебсторінка: Лозівська РДА
Лозівська районна рада
Адреса: 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Лозовського, 10а
Мапа
Мапа

Лозівський район у Вікісховищі

Ця стаття про колишній Лозівський район. Про сучасний район див. Лозівський район.

Географія ред.

Сахновщинський район Первомайський район Балаклійський район
Барвінківський район
Дніпропетровська область
(Юр'ївський район) 		Близнюківський район Близнюківський район

Лозівський район розташований у степовій зоні на півдні Харківської області. Межує з Первомайським, Сахновщинським, Балаклійським, Барвінківським, Близнюківським районами Харківської області та Юр'ївським районом Дніпропетровської області. Має 215 ставків, річки Бритай та Орілька, водосховища Краснопавлівське та Орільське.

Історія ред.

На Лозівщині розташовано понад сто давніх курганів різних археологічних культур, котрі майже не досліджені. Територія району фактично є частиною території, що раніше звалася Диким Полем і була майже не заселеною. Протягом другої половини XVI - першої половини XVIII століть належала до Орільської паланки Війська Запорізького Низового, хоча на картах, в пресі та книгах Лозівський район помилково відносять до Слобожанщини. Насправді територія Слобідської України, що значно раніше за Гетьманщину та землі Війська Запорізького Низового стала частиною Московського царства, а згодом Російської Імперії, обмежувалася Українською оборонною лінією, що пролягає приблизно на північному рубежі Лозівського району.

Лозівський район було офіційно утворено 7 березня 1923 року, коли постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету про адміністративний поділ Катеринославщини встановили Павлоградську округу з центром в місті Павлограді, до складу якої входив Лозівський район з центром в м. Лозовій. За цією постановою, район мав 4 волості: Орільську, Катеринівську, Різдв'янську і Новоіванівську.

У липні 1926 року Лозівський район передано до складу Харківської округи, а з 1929 року — до складу Харківської області.

У сучасних межах район існує з 1987 року.

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Лозівського району

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 19 сільських рад, які об'єднують 84 населені пункти та підпорядковані Лозівській районній раді[2].

Населені пункти зняті з обліку ред.

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лозівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 49,26 % (проголосували 11 746 із 23 847 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,52 % (3 468 виборців); Михайло Добкін — 27,79 % (3 264 виборців), Сергій Тігіпко — 8,74 % (1 027 виборців), Юлія Тимошенко — 8,52 % (1 001 виборців), Олег Ляшко — 5,11 % (600 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.[3]

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 15 996 3089 2367 4681 4076 1732 51
Жінки 18 548 2947 2215 4620 4928 3478 360


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 30611 88,60 %
росіяни 3364 9,74 %
білоруси 185 0,54 %
азербайджанці 84 0,24 %
грузини 40 0,12 %
інші 267 0,77 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 30582 88,51 %
російська 3711 10,74 %
білоруська 76 0,22 %
азербайджанська 64 0,19 %
чеченська 23 0,07 %
інші 95 0,27 %

Пам'ятки ред.

Особистості ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 168/2020-рп «Про призначення А.Зассеєва головою Лозівської районної державної адміністрації Харківської області»
  2. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Лозівського району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  3. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 14 квітня 2016.
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Харківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
  5. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Харківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 17 липня 2017.

Література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лозівський район (1923—2020)
  • Гараган П. А. Лозова: краєзнавчий нарис. — Харків: Прапор, 1965. — 91 с.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К.: АН УРСР, 1967. — 1002 с.
  • Історія рідного краю (Лозівський район). — Лозова: Лозівська районна рада, Лозівський краєзнавчий музей,1998. — 113 с.
  • Максим і Гриць.//Коваль Р. М. Багряні жнива Української революції: Воєнно-історичні нариси. — К.: Укр. письменник, 2005. — сс. 191 — 193.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лозівський_район_(1923—2020)&oldid=39524695