Лео́бен (нім. Leoben) — місто на південному-сході Австрії в землі Штирія. Лежить на річці Мур. 1939 до складу Леобена включено місто Донавіц.

Леобен
Leoben
Герб
Герб Леобена
Центральний майдан Леобена
Центральний майдан Леобена
Центральний майдан Леобена
Розташування міста Леобен
Основні дані
47°23′ пн. ш. 15°06′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 15.100° сх. д. / 47.383; 15.100Координати: 47°23′ пн. ш. 15°06′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 15.100° сх. д. / 47.383; 15.100
Країна Австрія
Регіон Штирія
Столиця для Леобен (округ Австрії)
Засновано 904
Площа 107,74 км²
Населення 25 804 (2005)
Висота НРМ 541 м
Водойма Мура
Міста-побратими Сюйчжоу (29 серпня 1994)[1][2][3]
Телефонний код (+43) 03842
Часовий пояс UTC+2 і UTC+1
Номери автомобілів LE
GeoNames 7872425
OSM r49984  ·R
Поштові індекси 8700 і 8792
Міська влада
Адреса

Erzherzog-Johann-Straße 2

8700 Leoben
Мер міста Kurt Wallnerd
Вебсайт http://www.leoben.at/
Мапа
Мапа


CMNS: Леобен у Вікісховищі

Кількість мешканців: 1981 — 32 тисячі.

Пиво марки Ґесер

Транспортний вузол. Важливий центр важкої промисловості Верхнєштірійського промислового району. Промислового значення Леобен набув у 14—15 століттях у зв'язку з добуванням залізної руди.

У Леобені є великий металургійний комбінат (міський район Донавіц). Розвинуті також машинобудівна, деревообробна, швейна та харчова промисловість.

У Леобені розміщений відомий пивоварний комбінат Ґесер (Gösser, міський район Ґес — Göss), що існує з 1860 року і вважається однією з найкращих марок австрійського пива.

У місті є архітектурні пам'ятки 18 століття.

Металургійний завод у Леобені

Відомі випускники Гірничої академії у Леобені ред.

«Леобенська гірнича академія» у минулому нині називається «Гірничо-металургійна академія».

  • У 1898 р. — український письменник Орест Авдикович;
  • У 1900 р. — польський гірничий інженер Зигмунт Щотковський;
  • у 1890 році-польський професор і ректор Львівської Політехніки Юліан Фабіанський.

Міста-побратими ред.

Джерела ред.

Література ред.

  • Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 14.
  • Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-ое издание. — М., 1989. — С. 279.