Лайне (нім. Leine) — річка в Тюрингії та Нижній Саксонії що в (Німеччині), ліва притока Аллера. Довжина річки близько 281 км. Площа басейну складає 6500 км². За даними станції в 30 км на північ від Ганновера середня річна витрата води становить близько 62 м³/с[1].

Лайне
Лайне біля м. Зарштедт
51°23′19″ пн. ш. 10°19′13″ сх. д. / 51.38861111113877200° пн. ш. 10.32027777780577615° сх. д. / 51.38861111113877200; 10.32027777780577615
Витік біля м. Ляйнефельде-Ворбіс
• координати 51°25′04″ пн. ш. 10°17′20″ сх. д. / 51.41778° пн. ш. 10.28889° сх. д. / 51.41778; 10.28889
висота, м 340
Гирло Аллер, поблизу Швармштедт
• координати 52°43′22″ пн. ш. 9°35′38″ сх. д. / 52.72278° пн. ш. 9.59389° сх. д. / 52.72278; 9.59389
Басейн Weser Basind
Країни: Німеччина Німеччина
Регіон Тюрингія, Нижня Саксонія
Довжина 281 км
Площа басейну: 6500 км²
Середньорічний стік 62 м³/с (30 км на північ від Ганновера)
Притоки: Іннерсте, Іме, Руме
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лайне бере початок біля м. Ляйнефельде-Ворбіс, що в районі Айсфельд, на північному заході Тюрингії. Приблизно через 25 км річка перетинає кордон Тюрінгії та Нижньої Саксонії, напрямок течії змінюється із західного на північний, і зберігається до гирла.

Притоки: Іннерсте, Іме, Руме.

Важливими містами вздовж її течії є Геттінген, Айнбек, Альфельд і Гронау, перш ніж річка досягає Ганновера, найбільшого міста на її берегах. Нижче за течією приблизно в 40 км (25 миль) на північ від Ганновера, поблизу Швармштедта, річка впадає в Аллер і досягає Північного моря через Везер. Її північна (нижня) течія сьогодні є судноплавною лише для найменших комерційних перевізників, хоча в минулому річка служила важливою передзалізничною транспортною артерією барж аж до Геттінгена.

Річка дещо забруднена промисловістю, тому вода не використовується для пиття, але забруднення ніколи не було настільки сильним, щоб завадити в ньому жити рибам. Як і багато західних річок, починаючи з 1960-х років, після впровадження екологічного контролю, вода стає все чистішою. Спортивною риболовлею займаються з невеликих човнів і вздовж берегів, хоча улов зазвичай низький.

Серійний вбивця Фріц Гаарман утилізував більшість останків своїх жертв у річці Лейне.[2]

У художній літературі ред.

У своєму бестселері 1986 року «Червоний шторм піднімається» автор Том Кленсі використовує назву річки «Лейне» як головну перешкоду на шляху Червоної Армії Радянського Союзу до Рейну та портів Північного моря в Нідерландах та Бельгії через Західну Німеччину. Насправді річка досить вузька на більшій частині довжини своєї течії. Таким чином, вона не могла би створити істотного бар’єру для наступаючої армії.

Примітки ред.

  1. Jutta Winsemann, Jörg Lang, Julia Roskosch, Ulrich Polom, Utz Böhner. Terrace styles and timing of terrace formation in the Weser and Leine valleys, northern Germany: Response of a fluvial system to climate change and glaciation (англ.) // Quaternary Science Reviews. — 2015. — Vol. 123. — P. 31–57. — doi:10.1016/j.quascirev.2015.06.005. Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 27 березня 2022.
  2. The Victims of Fritz Haarmann Memorial. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 27 березня 2022.