Куманченко Поліна Володимирівна
Куманченко Поліна Володимирівна (8 (21) жовтня 1910, Музиківка — 2 лютого 1992, Київ) — українська акторка. Народна артистка СРСР (1960). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1971).
| Поліна Куманченко | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Ім'я при народженні | Поліна Володимирівна Куманченко | ||||||||
| Народилася |
8 (21) жовтня 1910 Музиківка | ||||||||
| Померла |
2 лютого 1992 (81 рік) Київ | ||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||||||
| Громадянство |
 Російська імперія УНР Українська Держава СРСР Україна | ||||||||
| Діяльність | акторка, кіноакторка | ||||||||
| Заклад | Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка | ||||||||
| У шлюбі з | Покотило Михайло Федорович | ||||||||
| IMDb | ID 0474719 | ||||||||
| Нагороди та премії | |||||||||
| |||||||||
|
| |||||||||
Життєпис ред.
Народилась 8 (21 жовтня) 1910 року в селі Музиківці (нині Білозерського району Херсонської області) в родині залізничника. У 1929 році закінчила студію при Миколаївському російському драматичному театрі.
Протягом 1929–1931 років працювала в Миколаївському робітничо-селянському пересувному театрі, у 1932–1937 роках — в Харківському ТРОМі, у 1937–1961 роках — на сцені Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка.
З 1961 року — у Київському українському драматичному театрі імені І. Франка.
Обиралась депутатом Верховної Ради Української РСР IV скликання (1955–1959 роки).
Чоловік — актор Михайло Покотило (1906—1971).
Померла в Києві 2 лютого 1992 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 52) разом з примою Київського Молодого театру Луїзою Філімоновою (1938—2008) — племінницею чоловіка Поліни Куманченко, яка була для неї замість доньки (своїх дітей у Куманченко не було).
Творчість ред.
Ролі в театрі: Харитина («Наймичка» Карпенка-Карого), Галина Романівна («Пам'ять серця» Корнійчука), Єлизавета («Ярослав Мудрий» Кочерги), Вірочка («Жартівники» О. Островського), Настя («Третя патетична» Погодіна), Маріне («Маріне» Бараташвілі), Сільвета («Романтики» Е. Ростана) та інші.
- Вибрана фільмографія
- «Киянка» (1958, 2 с, Горпина),
- «Це було навесні» (1960, Явдоха Павлівна),
- «Спадкоємці» (1960, Горпина),
- «Літак відлітає о 9-й» (1960, тьотя Паня),
- «Кров людська — не водиця» (1960, Марія Бондар),
- «Дмитро Горицвіт» (1961, Марія),
- «З днем народження» (1962, мати),
- «Сейм виходить з берегів»
- «Сувора гра» (1964, мати),
- «Люди не все знають» (1964, Марія),
- «Чому посміхалися зорі» (1966),
- «На Київському напрямку» (1967, Настя Прокопівна),
- «Старт» (1967, телефільм, Захарівна),
- «Рим, 17...» (1972, Надія Іванівна),
- «Лаври» (1972) та інших.
Відзнаки ред.
Народна артистка СРСР (з 1960 року). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (за 1971 рік).
Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів.
Література ред.
- П. М. Бондарчук. Куманченко Поліна Володимирівна [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 494. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Джерела ред.
- Митці України. К., 1992. — С.343;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.346;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.395;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.7355;
- Жінки України. К., 2001. — С.238;
- Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.288—289.
Посилання ред.
- Профіль на kino-teatr.ru [Архівовано 9 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)