Корисні копалини Зімбабве
Корисні копалини Зімбабве.
Загальна характеристика ред.
Країна багата на корисні копалини. 3імбабве має значні запаси кам. вугілля, хромових руд, азбесту, руд берилію, золота, літію, міді, танталу, корунду, магнезиту. Є родов. залізних, вольфрамових, олов'яних руд, апатиту, бариту, смарагдів, піриту, флюориту, кіаніту, мусковіту, вапняків, доломітів та інш. (табл. 1).
Таблиця 1. – Основні корисні копалини Зімбабве станом на 1998-1999 рр.
Запаси |
Вміст корисного компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % | ||
Підтверджені |
Загальні | |||
Метали платинової групи, т |
594 |
|
4,2 г/т |
|
Алмази ювелірні, млн кар. |
|
5,5 |
|
1,2 |
Боксити, млн т |
2 |
15 |
52 (Al2O3) |
|
Барит, тис. т |
650 |
1000 |
80 (BaSO4) |
0,2 |
Берилій, тис. т |
2,5 |
27 |
0,15 (ВеО) |
1,1 |
Вольфрам, тис. т |
5 |
8 |
0,8 (WO3) |
0,2 |
Залізні руди, млн т |
160 |
438 |
55 (Fe) |
0,1 |
Золото, т |
300 |
590 |
3,3 г/т |
0,6 |
Кобальт, тис. т |
13 |
13 |
0,05 (Со) |
0,2 |
Мідь, тис. т |
495 |
700 |
0,93 (Cu) |
0,1 |
Нікель, тис. т |
240 |
260 |
0,6 (Ni) |
0,5 |
Олово, тис. т |
20 |
30 |
0,25 |
|
Плавиковий шпат, млн т |
0,18 |
0,25 |
55 (CaF2) |
0,1 |
Свинець, тис. т |
260 |
430 |
1,1 (Pb) |
0,2 |
Срібло, т |
450 |
800 |
30 г/т |
0,1 |
Стибій, тис. т |
10 |
30 |
1,5 (Sb) |
0,2 |
900 |
3000 |
0,05 (Ta2O5) |
1,17 | |
Вугілля, млн т |
2500 |
8320 |
|
|
Апатити, млн т |
8 |
9 |
16 (Р2О5) |
0,16 |
Хромові руди, млн т |
140 |
550 |
45 (Cr2O3) |
3,1 |
Цинк, тис. т |
910 |
1200 |
3,2 (Zn) |
0,3 |
Уран, тис. т |
1,8 |
1,8 |
0,6 |
0,1 |
Окремі види корисних копалин ред.
Вугілля. 3. займає 2-е місце в Африці за запасами кам. вугілля. Родовища приурочені до світи Екка системи Карру. Вугілля – коксівне й енергетичне. Загальні запаси – 6610 млн т. Осн. вугленосний басейн – Хванге (Уанкі) – Ентуба на півн.-заході країни (загальні запаси вугілля зольністю менше 12,8% 1151 млн т, зольністю понад 30% – 1623 млн т). Осн. продуктивні пласти потужністю від 1,8-3,6 до 7-13 м. Теплота згоряння вугілля 31,7 МДж/кг. На півд.-сході ґрабена Замбезі знаходиться родов. бітумінозного та суббітумінозного вугілля Лубімбі з прогнозними запасами 20 млрд т (з них придатних для відкритої розробки 683 млн т) до глиб. 500 м, потужність гол. пласта 6 м. Крім того, в ґрабенах Лімпопо і Замбезі є понад 20 родов. вугілля із запасами 5-135 млн т.
Хром. Країна займає 3-є місце у світі (після ПАР і Казахстану) за ресурсами хромових руд – 966 млн т (1999). В Зімбабве зосереджено бл. 6% світових ресурсів хрому. Осн. запаси їх зосереджені у Великій Дайці (понад 10 горизонтів потужністю 5-70 см). Інша група родовищ приурочена до пластових тіл в зеленокам’яних комплексах систем Себаквай і Булавайо. Тут поклади хромових руд приурочені до жил, лінз, тіл неправильної форми; потужність рудних тіл 3-30 м. Руди високої якості (48-60% Cr2O3). Найбільші родовища цього типу Шуругві (Селукве), Мберенгва в районі Бухва та Машава.
Залізо. Родов. зал. руд (гематитових і магнетитових) приурочені до залізистих кварцитів системи Себаквай. Найбільші з них – Бухва (прогнозні запаси руд 3 млрд т, вміст Fe 40-42%) і Квекве (загальні запаси 200 млн т, вміст Fe 50-65%). Поклади магнетитових руд пов'язані також з кільцевими лужними комплексами, де магнетит складає дайки, жили і рудні тіла неправильної форми (родов. Чішанья, 47 млн т, вміст Fe 60%).
Боксити. Родовища низькосортних бокситів розташовані на сході країни і пов'язані з корами вивітрювання по ультраосновних породах, анортозитах і габро. Запаси бокситів поблизу оз. Коннемара понад 3 млн т (вміст ґібситу 43%). Родов. вольфрамових руд невеликі, належать до кварцово-жильного типу. Найбільше серед них - Бірдмор.
Золото. В 3. відомо бл. 3500 родов. золота, які пов’язані з архейськими зеленокам’яними поясами і граніто-ґнейсами фундаменту. Найбільші родовища знаходяться в зонах Далні і Веніс з сумарними загальними запасами 1611 тис. т руди, вміст Au 10,2 г/т. Жильні кварцово-сульфідні родов. значно менші – Арктурус, Муріел і Мазое мають загальні запаси 316-576 тис. т руди, вміст Au 4-16 г/т. Деякі золоторудні родов. (Глоб-Фінікс) включають також стибій.
Мідь, срібло. Загальні запаси мідних руд – 600 тис. т при вмісті міді 0,6-1,4%. Більша частина родов. мідних руд розташована на захід від м. Хараре. Родов. стратиформного типу з прожилково-вкрапленою мінералізацією локалізовані в карбонатно-теригенних відкладах систем Ломагунді (родов. Аляска, Шеклтон, Мхангура, Нора, Шамрок), Умкондо (родов. Умкондо) і Пірівірі (родов. Коппер-Куін і Коппер-Кінг, що містять також сфалерит, ґаленіт, арсенопірит). Найбільше стратиформне родов. – Мхангура (Мангула) з розвіданими запасами 14,8 млн т (Cu 1,27%); воно ж – головне джерело срібла.
Нікель. Загальні запаси нікелевих руд – 510 тис. т при вмісті металу 0,7-1,27%. Магматичні родов. нікелевих і мідно-нікелевих руд приурочені до пластових інтрузій основного і ультраосновного складу в архейських зеленокам’яних комплексах. Руди вкраплені або масивні сегрегаційні, для мідно-нікелевих родовищ співвідношення Ni:Cu=1:1, для нікелевих – (10-20):1. Найбільші нікелеві родов. – Шангані, Троджан, Епок, мідно-нікелеве – Емпресс. Руди локалізуються г.ч. в серпентинітах.
Рідкісні метали. Родов. руд рідкісних металів (літію, берилію, танталу, ніобію, цезію) пов'язані з полями пегматитів серед зеленокам’яних порід системи Булавайо. Найбільші родовища – Бікіта і Бенсон. Руди цих родов. включають лепідоліт, петаліт, сподумен, амблігоніт, евкриптит, полуцит, мікроліт, танталіт і симпсоніт. Тантало-ніобати містяться в розсипах, які супроводжують пегматитові родовища.
Платиноїди. За запасами платини і платиноїдів країна займає 3-є місце у світі. За прогнозними ресурсами МПГ Зімбабве займає 4-е місце у світі – 7-8 тис. т (після ПАР – 15-25 тис. т, і США – 9-10 тис. т і Росії – 6-10 тис. т; у світі разом – 40-60 тис. т). Родовища належать до сульфід- и арсенідвмісних шарів Великої Дайки.
Апатити. Ресурси апатитів – 70 млн т. Розвідані поклади пов'язані з лужно-карбонатитовими кільцевими масивами Дорова (37 млн т, P2O5 6-8%), Шава, Чішанья.
Смарагд. На півд.-сході країни виявлені великі родов. смарагду – Сандавана, Мастард (Філабусі), Новелло (Ньянда), Шікванда (Бікіта) та ін.
У З. виявлені родов. різної нерудної індустріальної сировини: хризотил-азбесту, бариту, піриту, кіаніту, магнезиту, флюориту. Родовища нерудних буд. матеріалів представлені вапняками (найбільші родов. цементних вапняків – Стернблік з запасами понад 10 млн т і Ламбурн – 4 млн т), доломітами (Дітл – 115 млн т; Русамбо – 100 млн т), вогнетривкими глинами (понад 35 млн т в пониззі р. Сабі).
Див. також ред.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.