Комуністична партія Індії (гінді भारतीय कम्युनिस्ट पार्टी) — політична партія створена 26 грудня 1925 року в результаті об'єднання комуністичних груп, що існували в окремих провінціях Індії.

भारतीय कम्युनिस्ट पार्टी
Комуністична партія Індії
прапор
Абревіатура КПІ
Тип комуністична партія
політична партія
Засновано 26 грудня 1925
Правовий статус national level Indian political partyd
Ідеологія комунізм і марксизм
Країна  Індія
Штаб-квартира Нью-Делі
28°37′54″ пн. ш. 77°14′17″ сх. д. / 28.63166944447177897° пн. ш. 77.23809722224977747° сх. д. / 28.63166944447177897; 77.23809722224977747Координати: 28°37′54″ пн. ш. 77°14′17″ сх. д. / 28.63166944447177897° пн. ш. 77.23809722224977747° сх. д. / 28.63166944447177897; 77.23809722224977747
Керівник D. Rajad
Вебсайт: communistpartyofindia.com

Мапа

CMNS: Комуністична партія Індії у Вікісховищі

Відповідно до статуту КПІ будується за принципом демократичного централізму. Найвищий орган КПІ — з'їзд, між з'їздами — Національна рада. Поточну роботу виконують Центральний Виконавський комітет і Секретаріат. Центральний орган — газета «Нью Ейдж» («New Age»).

Історія ред.

З 1933 року партія входила до Комінтерну. До 1942 року фактично знаходилася в підпіллі. КПІ видавала в Бомбеї, Бенгалії, Пенджабі і Мадрасі тижневики і газети на місцевих мовах («Маздур Кисан», «Кранті» і інші), пропагувала ідеї марксизму в Індії, організовувала робочий, профспілковий і селянський рух.

Після легалізації в 1942 році КПІ налічувала 5 тисяч членів. У 1943 році в ній було вже 16 тисяч членів. У 1973 році — 250 тисяч членів.

Після отримання Індією незалежності КПІ в 1951 році на всеіндійській конференції прийняла першу програму партії. У 1951 році генеральним секретарем КПІ був вибраний А. Гхош. На перших загальних виборах 1951—1952 КПІ добилася значних успіхів. З 107 мільйонів тих, хто брав участь в голосуванні за комуністів проголосувало понад 6 мільйонів чоловік. Комуністи отримали 27 місць в нижній палаті парламенту і понад 180 місць в законодавчих зборах штатів.

В 1964 році, в результаті втручання компартії Китаю, в партії стався розкол. Утворилася паралельна комуністична партія Індії, куди ввійшли лівоопортуністичні групи, які сприйняли догматичні положення маоїзму.

На загальних виборах 1971 поку КПІ зібрала близько 5 мільйонів голосів і провела в нижню палату парламенту Індії 19 депутатів.

Делегації КПІ брали участь в міжнародних Нарадах комуністичних і робочих партій (1957, 1960, 1969, Москва). КПІ схвалила прийняті цими нарадами документи.

З'їзди ред.

Література ред.

  • Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В. М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 234—235.
  • Комуністична партія Індії [Архівовано 24 Вересня 2011 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.);
  • Гхош А., Статьи и речи, пер. с англ., М., 1962;
  • Проблемы коммунистического движения в Индии, М., 1971;
  • VI съезд Коммунистической партии Индии, М., 1962;
  • Proceedings of the Seventh congress of the Communist Party of India, New Delhi, 1965;
  • Resolutions of the National Council of the Communist Party of India, New Delhi, 1970;
  • Documents of the Ninth Congress of the Communist Party of India, New Delhi, 1972.