Ки́рка[1][2], чока́н[3]  — ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного кінця молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо.

Кирка
Зображення
Код MCN 8201.30.00
CMNS: Кирка у Вікісховищі
Кирка
Кирка-мотика
Робота киркою

Слово «кирка» походить або від тур. kürek («лопата», «совок», «весло»), або від грец. κερκίς («човник», «великогомілкова кістка»)[4].

Різновиди ред.

Техніка безпеки при роботі з киркою ред.

При недбалому ставленні або промаху киркою можна завдати надзвичайно небезпечного удару. Через досить значну масу кирки, її вістря може розтрощити кістку, завдати значних тілесних ушкоджень.

Бойове використовування ред.

Кирка може слугувати зброєю. Варіант створений спеціально для військових цілей називається клевець.

Цікаві факти ред.

Тіло Густава Кара, колишнього баварського держкомісара, що розігнав Пивний путч 1923 року[5] знайдено в лісі поблизу Мюнхена, його зарубали до смерті, ймовірно, кирками.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кирка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кирка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Чокан [Архівовано 21 Лютого 2022 у Wayback Machine.] lang.slovopedia.org.ua
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  5. Spielvogel (1996) pp. 78-79.

Література ред.