Кевін Де Брейне
Ке́він Де Бре́йне (нід. Kevin De Bruyne, МФА: [ˈkɛvɪn də ˈbrœynə]; нар. 28 червня 1991, Гент, Бельгія) — бельгійський футболіст, півзахисник збірної Бельгії та англійського клубу «Манчестер Сіті». Визнається одним із найкращих півзахисників сучасності.
 | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 28 червня 1991 (32 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Гент, Бельгія | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бельгія[1]
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | атакувальний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Манчестер Сіті»
| |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 17 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 2003–2005 2005–2008 |
.svg){kind=small} «Гент» «Генк»
| |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
Кевін Де Брейне народився в Генті, 2003 року почав свою кар'єру в місцевому «Генті». Через два роки він перейшов у «Генк», де виступав у молодіжній команді. У сезоні 2010/11, в якому його клуб втретє у своїй історії став чемпіоном Бельгії, він забив п'ять голів у 32 матчах.
31 січня 2012 «Генк» оголосив про перехід півзахисника в «Челсі», який підписав контракт на п'ять із половиною років. За умовою угоди Кевін Де Брейне дограв залишок сезону 2011/12 в «Генку» вже на правах оренди. 18 липня дебютував за «Челсі» в товариському матчі з «Сієтл Саундерс» під номером 14.
2 серпня 2012 на офіційному сайті «Челсі» з'явилося повідомлення, що сезон 2012/13 Кевін проведе в німецькому «Вердері». Клуби домовилися про оренду футболіста за 1,3 млн євро.
Закріпитися у складі «Челсі» бельгійцю так і не вдалося. Першу частину сезону 2013/14 він все ж провів у складі лондонського клубу, зігравши лише три матчі. 18 січня 2014 де Брейне повернувся в Бундеслігу — за 22 млн євро його придбав клуб «Вольфсбург», з яким Де Брейне уклав контракт до 2019 року. 30 травня 2015 він забив переможний гол у фіналі Кубка Німеччини, вразивши ворота дортмундської «Боруссії» (матч закінчився з рахунком 3:1).
30 серпня 2015 Кевін повернувся до Англії, уклавши шестирічний контракт із «Манчестер Сіті». Сума трансферу склала 70 млн євро. В історії англійського футболу на той час дорожчим був лише перехід Анхеля Ді Марії до «Манчестер Юнайтед» роком раніше.
У складі нової команди очікувано відразу почав отримувати досить багато ігрового часу і не лише став одним із головних диспетчерів атак, але й регулярно завершував їх. У своєму першому сезоні в Манчестері атакувальний півзахисник забив 16 голів у 41 грі в усіх турнірах, поступившись результативністю лише основному «чистому» форварду команду Серхіо Агуеро. Того сезону здобув свій перший трофей з «Мансіті» — став володарем Кубка Футбольної ліги, у матчах за який і був найбільш результативним (5 голів у 5 іграх).
Надалі результативність Де Брейне дещо зменшилася, проте він продовжував регулярно виступати диспетчером атак і асистувати партнерам. Хорошим прикладом для цього є матч 27 туру Прем'єр-ліги проти «Лестер Сіті»(5:1), в якому бельгієць зробив відразу три асисти та не забив жодного гола[2][3]. Другим трофеєм для нього в Англії став ще один Кубок Футбольної ліги, завойований у сезоні 2017/18, а трохи згодом «Манчестер Сіті» завоював і золоті нагороди Прем'єр-ліги того ж сезону. В цьому сезоні він потрапив до символічної збірної АПЛ за версією ПФА[4].
Виступи за збірні ред.
2008 року дебютував у складі юнацької збірної Бельгії, взяв участь у 17 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.
2011 року залучався до складу молодіжної збірної Бельгії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.
11 серпня 2010 року 19-річний на той момент Де Брейне дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії. Згодом провів ще декілька товариських матчів, а восени 2012 року, з початком відбору на чемпіонат світу 2014 став вже стабільним гравцем основного складу команди. Взяв участь у всіх десяти матчах відбору, в яких відзначився чотирма голами, і допоміг команді впевнено кваліфікуватися до участі у фінальній частині мундіалю. На самому чемпіонаті світу в Бразилії також був гравцем «основи» і допоміг «червоним дияволам» дійти до чвертьфіналу, в якому вони поступилися Аргентині. У грі 1/8 фіналу проти збірної США відкрив рахунок у додатковий час, чим зробив свій внесок у перемогу з підсумковим рахунком 2:1.
За два роки, на Євро-2016 знову був основним півзахисником національної команди. Повністю провів на полі усі п'ять матчів бельгійців на турнірі, на якому вони дійшли чвертьфіналу проти Уельсу, в якому поступилися 1:3 і завершили боротьбу за титул континентальних чемпіонів.
2018 року поїхав на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, також як гравець основного складу, і допоміг команді зайняти 3 місце.
Статистика виступів ред.
Статистика клубних виступів ред.
Станом на 10 червня 2023 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2008–09 | «Генк» |
ЖПЛ | 2 | 0 | КБ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 2 | 0 |
| 2009–10 | ЖПЛ | 35 | 3 | КБ | 2 | 0 | ЛЄ | 2 | 0 | СБ | 1 | 0 | 40 | 3 | |
| 2010–11 | ЖПЛ | 32 | 5 | КБ | 0 | 0 | ЛЄ | 3 | 1 | СБ | 0 | 0 | 35 | 6 | |
| 2011–12 | ЖПЛ | 28 | 8 | КБ | 1 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | СБ | 1 | 0 | 36 | 8 | |
| Усього за «Генк» | 97 | 16 | 3 | 0 | 11 | 1 | 2 | 0 | 113 | 17 | |||||
| 2012–13 |  «Вердер» |
БЛ | 33 | 10 | КН | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 34 | 10 |
| 2013–14 | «Челсі» |
ПЛ | 3 | 0 | КА+КЛ | 0+3 | 0 | ЛЧ | 3 | 0 | - | - | - | 9 | 0 |
| 2013–14 | «Вольфсбург» |
БЛ | 16 | 3 | КН | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 18 | 3 |
| 2014–15 | БЛ | 34 | 10 | КН | 6 | 1 | ЛЄ | 11 | 5 | - | - | - | 51 | 16 | |
| 2015–16 | БЛ | 2 | 0 | КН | 1 | 1 | - | - | - | СН | 1 | 0 | 4 | 1 | |
| Усього за «Вольфсбург» | 52 | 13 | 9 | 2 | 11 | 5 | 1 | 0 | 73 | 20 | |||||
| 2015–16 | «Манчестер Сіті» |
ПЛ | 25 | 7 | КА+КЛ | 1+5 | 1+5 | ЛЧ | 10 | 3 | - | - | - | 41 | 16 |
| 2016–17 | ПЛ | 36 | 6 | КА+КЛ | 5+1 | 0 | ЛЧ | 7 | 1 | - | - | - | 49 | 7 | |
| 2017–18 | ПЛ | 37 | 8 | КА+КЛ | 3+4 | 1+2 | ЛЧ | 8 | 1 | - | - | - | 52 | 12 | |
| 2018–19 | ПЛ | 19 | 2 | КА+КЛ | 4+5 | 2+2 | ЛЧ | 4 | 0 | СА | 0 | 0 | 32 | 6 | |
| 2019–20 | ПЛ | 35 | 13 | КА+КЛ | 2+3 | 1+0 | ЛЧ | 7 | 2 | СА | 1 | 0 | 48 | 16 | |
| 2020–21 | ПЛ | 25 | 6 | КА+КЛ | 3+4 | 1+0 | ЛЧ | 8 | 3 | - | - | - | 40 | 10 | |
| 2021–22 | ПЛ | 30 | 15 | КА+КЛ | 3+2 | 1+1 | ЛЧ | 10 | 2 | СА | 0 | 0 | 44 | 19 | |
| 2022–23 | ПЛ | 32 | 7 | КА+КЛ | 4+2 | 1+0 | ЛЧ | 10 | 2 | СА | 1 | 0 | 49 | 10 | |
| Усього за «Манчестер Сіті» | 239 | 64 | 51 | 18 | 64 | 14 | 2 | 0 | 356 | 96 | |||||
| Усього за кар'єру | 346 | 92 | 67 | 20 | 97 | 20 | 7 | 1 | 517 | 132 | |||||
Статистика виступів за збірну ред.
Станом на 18 листопада 2022 року
Бельгія
Досягнення ред.
- Володар Кубка Бельгії (1):
- Чемпіон Бельгії (1):
- Володар Суперкубка Бельгії (1):
- Володар Кубка Німеччини (1):
- Володар Суперкубка Німеччини (1):
- Володар Кубка ліги (5):
- Чемпіон Англії (6):
- Володар Суперкубка Англії (2):
- Володар Кубка Англії (2):
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1):
- Переможець Клубного чемпіонату світу (1):
- «Манчестер Сіті»: 2023
- Збірні
Особисті ред.
- Символічні збірні
- Команда року за версією FIFPro (1): 2020
- Команда року за версією IFFHS (4): 2017, 2019, 2020, 2021
- Команда року за версією УЄФА (3): 2017, 2019, 2020
- Команда року за версією ESM (3): 2018, 2020, 2021
- Команда сезону в німецькій Бундеслізі (1): 2014/15
- Команда сезону в англійській Прем'єр-лізі за версією ПФА (3): 2017/18, 2019/20, 2020/21
- Команда сезону в Лізі чемпіонів УЄФА (4): 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2020/21
- Команда сезону в Лізі Європи УЄФА (1): 2014/15
- Символічна збірна десятиліття за версією IFFHS: 2010—2020
- Індивідуальні нагороди
- Найкращий молодий гравець сезону німецької Бундесліги (1): 2012/13
- Найкращий гравець сезону німецької Бундесліги (1): 2014/15
- Найкращий гравець сезону англійської Прем'єр-ліги (1): 2019/20
- Футболіст року за версією футболістів ПФА (2): 2019/20, 2020/21
- Найкращий півзахисник сезону Ліги чемпіонів УЄФА (1): 2019/20
- Найкращий плеймейкер року за версією IFFHS (2): 2020, 2021
- Найкращий гол місяця в англійській Прем'єр-лізі (2): листопад 2019, липень 2020
- Найкращий гравець «Манчестер Сіті» у сезоні (3): 2015/16, 2017/18, 2019/20
Примітки ред.
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ A huge drug-dealing network is exposed... BBC Sport. 10 лютого 2018. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
- ↑ Manchester City players dominate PFA team of the year. BBC Sport. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кевін Де Брейне
- Кевін Де Брейне на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Кевін Де Брейне на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Кевін Де Брейне на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Кевін Де Брейне на сайті Soccerbase (англ.)
- Кевін Де Брейне на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Кевін Де Брейне на сайті National-Football-Teams.com (англ.)