Вікіпедія

Кашлюк

інфекційна бактеріальна хвороба з ураженням дихальних шляхів
Ця стаття в процесі редагування користувачем Шкурба Андрій Вікторович певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Шкурба Андрій Вікторович (внесок, журнали) о 19:11 UTC (0 хвилин тому).

Кашлю́к[3], також коклю́ш[4] (лат. pertussis; англ. whooping cough) — гостра антропонозна повітряно-крапельна бактерійна інфекційна хвороба, найхарактернішою ознакою якої є періодичний спазматичний кашель з репризами. Кашлюк залишається основною причиною захворюваності та смертності немовлят молодше 2 років.

Коклюш / Кашлюк
Хворий на коклюш хлопчик характерно закашлюється
Хворий на коклюш хлопчик характерно закашлюється
Хворий на коклюш хлопчик характерно закашлюється
Спеціальність інфекційні хвороби
Симптоми ринорея, гарячка, кашель, апное, перевтома і блювання
Причини B. pertussisd[1]
Ведення антибіотик
Препарати еритроміцин[2], demeclocyclined[2] і гвайфенезин[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1C12.0
МКХ-10 A37
DiseasesDB 1523
MedlinePlus 001561
eMedicine emerg/394
MeSH D014917
CMNS: Pertussis у Вікісховищі

Назва «коклюш» походить від фр. coqueluche, утвореним від лат. cucullus («чепчик для немовляти, кукіль»), зближеним з фр. coq («півень», з огляду на те, що кашель схожий на його крик). «Кашлюк» — результат зближення запозиченого слова «коклюш» з основою іменника «кашель»[5] під впливом народної етимології.[6]

До широкого поширення вакцини в 1950-х роках кашлюк був однією з найпоширеніших хвороб. У 2018 році в світі зареєстровано більше 151 тисячі хворих.[7]. При цьому вакцинація запобігає захворюванню, але вакциновані люди можуть залишитися носіями збудника хвороби та здатні заражати невакцинованих, унаслідок чого ті ризикують захворіти[8].

Актуальність ред.

За оцінками, щорічна захворюваність на кашлюк у всьому світі становить 48,5 мільйонів випадків, а рівень смертності — майже 295 000 смертей на рік. Смертність серед немовлят у країнах з низьким рівнем доходу може досягати 4%.

У багатьох країнах розвиненої економіки відсоток людей, вакцинованих проти кашлюку, за останні 4 десятиліття знизився до менше 30%. Це зниження призвело до тисяч нещодавно зареєстрованих випадків захворювання, причому рівень захворюваності наближається до рівня довакцинальної ери. Такі епідемії нещодавно мали місце у Швеції, Канаді та Німеччині. Вважається, що за останнє десятиліття в Африці від кашлюку померло майже 300 000 осіб.

Епідеміологічні особливості ред.

 
Bordetella pertussis під мікроскопом

Збудник кашлюку — Bordetella pertussis (паличка Борде-Жангу, названа так на честь бельгійського науковця Ж. Борде і французького — О. Жангу, які вперше її описали в 1906 році).

Збудник передається повітряно-крапельним механізмом передачі інфекції під час кашлю, чхання хворого. Контагіозність (імовірність зараження при контакті з хворим) є дуже високою — становить до 90 %.

Кашлюк традиційно вважають дитячою хворобою (близько половини усіх випадків припадає на дітей до 2 років). Після перенесеного захворювання утворюється стійкий імунітет[9][10]. Повторна інфекція (в разі її виникнення) має переважно легший перебіг, і нерідко при цьому кашлюк навіть не діагностують. Також від хвороби немає вродженого, обумовленого материнськими антитілами, імунітету.

Захворювання може набувати епідемічного характеру.

У 1937 році досліджено й виділено мікроорганізм, подібний за природою на бактерію кашлюку — Bordetella parapertussis[en] (паракашлюкова паличка), яка спричинює паракашлюк, який перебігає загалом легше за кашлюк.

Клінічні прояви ред.

Інкубаційний період при кашлюку триває 7–9 діб (за деякими даними 2–14 діб). Клінічні форми захворювання за тяжкістю перебігу:

  • легка
  • середньої тяжкості
  • тяжка

Катаральний період ред.

Після інкубації настає катаральний період, який триває 10-14 днів і характерний сухим кашлем, нежитем, підвищенням температури тіла до 37,5–38 °.

Спазматичний період ред.

У наступні дні кашель поступово посилюється, переходить у конвульсивний (напади кашлю закінчуються виділенням в'язкого мокротиння, іноді — блюванням). Цей період триває 2–8 тижнів і довше. Під час кашлю можуть утворюватись крововиливи під шкіру повік, в кон'юнктиву ока, бувають кровотечі з носа, зовнішніх слухових проходів тощо. Внаслідок того, що на висоті кашлю відбувається реприза — затримка дихання, дитина може померти від цього. Такий стридорозний кашель з репризами є патогномонічним симптомом хвороби.

Навіть на тлі лікування болісний кашель триває від десяти тижнів і більше[11]. У дітей молодше одного року кашель може бути невеликим або взагалі відсутнім, а замість нього відбувається зупинка дихання[12]. Дорослі, які хворіють на кашлюк, іноді кашляють настільки інтенсивно, що у 4 % пацієнтів ламаються ребра[13].

Перебіг кашлюку може ускладнюватися, найчастіше, запаленням легень.

Період реконвалесценції ред.

Поступово кашель слабшає, напади стають рідшими й не такими тривалими, настає період реконвалесценції (видужання). Її

Діагностика ред.

Основним напрямком діагностики є отримання від хворого позитивної бактеріологічної культури (посіву) збудника. Зразок посіву слід отримати протягом перших 2 тижнів кашлю за допомогою глибокої назофарингеальної аспірації.

Лікування ред.

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Лікування включає максимальне перебування хворого на свіжому повітрі, повноцінне харчування, антибіотики, введення специфічного антикашлюкового гамма-глобуліну, баротерапія.

Госпіталізації підлягають: хворі з тяжкими формами; із загрозливими життю ускладненнями (порушення мозкового кровообігу та ритму дихання); із середньотяжкими формами з негладким перебігом, несприятливим преморбідним тлом, загостренням хронічних захворювань; діти раннього віку.

За епідеміологічними показниками госпіталізують дітей із закритих дитячих установ (незалежно від тяжкості захворювань) і сімейних вогнищ.

Режим — щадний (зменшення негативних психоемоційних навантажень) з обов'язковими індивідуальними прогулянками.

Дієта — збагачена вітамінами, що відповідає віку. Пацієнтів з тяжкими формами захворювання рекомендовано годувати частіше і меншими порціями; після блювання дітей догодовують.

Етіотропна терапія — призначення антибіотиків (макроліди, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини 3 покоління).

Патогенетична терапія — препарати, що заспокоюють кашель, протисудомні препарати, загальнозаспокійливі засоби. Не існує ефективних методів боротьби з кашлем на тлі кашлюку[14].

Симптоматична терапія — відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів, аерозольна терапія, фізіотерапія, масаж, дихальна гімнастика.

У періоді реконвалесценції — препарати, які сприяють підвищенню рівня неспецифічної реактивності організму (препарати ехінацеї, настоянка елеутерококу), курсом від 1 до 8 тижнів, вітамінно-мінеральні комплекси.

Профілактика ред.

Запобіганням подальшого передавання кашлюка у популяції є рання ізоляція хворого до його повного видужання: карантин на 21 день дітей, які були в контакті з хворим, активна імунізація дітей у 5–7 місяців, потім через 9–12 місяців, далі кожні 2–3 роки до 14 років (тобто у шкільному віці). Імунітет після одноразового щеплення не стійкий і потребує повторної вакцинації. Опубліковане у 2018 році мета-дослідження безклітинної вакцини від кашлюку оцінює ефективність початкової серії щеплень у 91 % зі спадом ефективності в 9,6 % щороку, ефективність повторної вакцинації в підлітковому віці оцінюють у 70 % зі спадом ефективності в 45,3 % щороку[15]; таким чином, закінчена на другому році життя імунізація забезпечує досить високий рівень захисту до 4-6 років, але ефект від ревакцинації в старшому віці втрачається дуже швидко[16].

Рання вакцинація жінок у третьому триместрі вагітності призводить[16] до ефективного трансплацентарного перенесення антитіл, отриманих із вакцин, від матері до немовляти; антитіла зберігаються доти, доки дитина не зможе почати імунізацію у віці 3 місяців.

Однією з цілей програми вакцинації від кашлюку, крім безпосереднього зниження захворюваності та тяжкості перебігу хвороби, є убезпечення від можливого контакту зі збудником немовлят, нещеплених за віком.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Disease Ontology — 2016.
  2. ↑ а б в NDF-RT
  3. ↑ Кашлюк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Коклюш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.; другий том (Д—Копці) — 1985 р., 572 c.
  6. ↑ Ізборник. О. О. Тараненко. Народна етимологія. [1] [Архівовано 6 лютого 2007 у Wayback Machine.]
  7. ↑ WHO. Home/Health topics/Pertussis [2] (англ.)
  8. ↑ Sangita Thapa, Shishir Gokhale, Annavarapu Laxminarasimha Sharma, Lokendra Bahadur Sapkota, Shamshul Ansari. com/content/4/1/e000203 Burden of bacterial upper respiratory tract pathogens in school children of Nepal / Тягар бактеріальних збудників хвороб верхніх респіраторних шляхів у школярів Непалу // BMJ Open Respiratory Research. — 2017. — Vol. 4, iss. 1, . — P. e000203. — ISSN 2052-4439. — DOI:10. 1136/bmjresp-2017-000203. — PMID 29071076 . Архівовано з джерела 9 травня 2021.
  9. ↑ Мала медична енциклопедія, 1991, с. 450.
  10. ↑ {{{2}}} // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  11. ↑ Pertussis (Whooping Cough). cdc. gov (англ.). National Center for Immunization and Respiratory Diseases, Division of Bacterial Diseases. 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 30 травня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  12. ↑ {html Pertussis (Whooping Cough). cdc.gov (англ.). National Center for Immunization and Respiratory Diseases, Division of Bacterial Diseases. 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 30 травня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  13. ↑ {Pertussis (Whooping Cough). cdc. gov (англ.). National Center for Immunization and Respiratory Diseases, Division of Bacterial Diseases. 2017. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 28 травня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  14. ↑ {PMID 25243777 (PMID 25243777)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  15. ↑ Acellular pertussis vaccines effectiveness over time: A systematic review, meta-analysis and modeling study. : [gov/pubmed/29912887 арх. 27 лютого 2019] // Помилка: не заданий параметр |видання= в шаблоні {{публікація}}.
  16. ↑ а б {html#p4c14a4 Canadian Immunization Guide. canada.ca (англ.). Public Health Agency of Canada. 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)

Джерела ред.


  Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кашлюк&oldid=42682378