Ранній буддизм
Письмові джерела

Тапітака
Агами
Гандгара

собори

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
 Махасамґіка
     Екавіавахаріка[en]
         Локоттаравада
     Кайтіка
         Апарашайла
         Уттарашайла
     Гокуліка
         Бахушрутія
         Праджняптівада
         Четьявада
 Стхавіравада
     Сарвастівада
         Вайбхашики
         Саутрантіка
         Муласарвастівада
     Вібгадж'явада
         Тгеравада
         Махішасака
         Каш'япія
         Дгармагуптака
     Пуґґалавадін
         Ватсіпутрія
             Дхармоттарія
             Бгадраянія
             Самматія
             Шаннагаріка

Каш'япія (санскр. काश्यपीय, Kāśyapīya IAST, в будд. традиції — «школа послідовників Каш'япи»), або Суваршака — школа раннього буддизму гілки Стхавіравада.

Історія ред.

Школу Каш'япія створили близько 240 року до н. е. брахмани Каш'япа та Суварша (звідси її друга назва), місіонери царя Ашоки. Каш'япія набула поширення на північному заході Індії, де каш'япії в районі Сіркапа і Таксили почали в I столітті засновувати монастирі. У II столітті вони заснували монастирі біля Пурушапури, а в IV столітті з'явилися в Белуджистані. На I—IV століття припадає розквіт школи. У VII столітті мандрівники Сюаньдзан та Їцзін зустрічали послідовників школи Каш'япія в Уддіяні та Хотані, після чого школа припинила існування.

До цієї школи відносять варіант Дгаммапади на гандхарі, написаний шрифтом харошті.

Сакральним кольором школи Каш'япія вважали червоно-чорний, а символом — квітку магнолії. Канон текстів близький до канону школи Дгармагуптака, чиї послідовники засновували свої монастирі приблизно в тих самих місцях.

Доктрина ред.

Школа Каш'япія визнавала лише кармічні дії сьогодення, які й створюють основу для майбутньої карми. Каш'япія відома дискусіями зі школою Сарвастівада, яка стверджувала, що не тільки минуле, але й майбутнє має дійсне існування, до того ж не менше, ніж сьогодення. Каш'япія спробувала знайти «вихід із кризи», стверджуючи, що минула дія існує, тільки поки її плоди перебувають у процесі «визрівання» (vipāka) — як тільки вони «визріють», дія припиняє існування. Вона пояснювала це простим прикладом: «Зерно існує доти, доки з'явиться паросток, після чого зерно припиняє існування».

Див. також ред.

Література ред.

  • Фурцева Л. Р. Кашьяпийя, Суваршика // Буддизм: Словник = Буддизм: Словарь / Абаева Л. Л., Андросов В. П., Бакаева Э. П. и др.; Под общ. ред. Жуковской Н. Л. и др. — М. : Республика, 1992.
  • Шохин В. К. Школы индийской философии. Период формирования IV в. до н. э. — II в. н. э. — М. : Восточная литература, 2004. — 415 с. — 1200 прим. — ISBN 5-02-018390-3.
  • Шохин В. К. Кашьяпия // Новая философская энциклопедия / Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В. С. Стёпин, заместители предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов. — 2-е изд., испр. и допол. — М.: Мысль, 2010. — ISBN 978-5-244-01115-9.

Посилання ред.

  • Кашьяпия (рос.). Кругосвет. Процитовано 31 жовтня 2010.