«Золотий м'яч 1956»

18 грудня 1956


Найкращий футболіст Європи:
Англія Стенлі Метьюз
(вперше)


Золотий м'яч 1957 →

Золотий м'яч 1956 року — 1-ше щорічне опитування щодо визначення найкращого футболіста Європи організоване французьким футбольним виданням «Франс Футбол».

Процедура голосування ред.

Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 16 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Португалії, Туреччини, Угорщини, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії.

Усі респонденти були журналістами відомих видань, причому не обов'язково спортивних. Югославію, наприклад, презентував Петар Стевчич із політичної газети «Борба». Від імені іспанців, як виняток, участь в опитуванні взяв уже досить відомий на той час футбольний тренер Еленіо Еррера[1].

Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Максимально найкращий футболіст міг отримати 80 очок.

Результати голосування були опубліковані 18 грудня 1956 року в журналі France Football (№ 561).

Підсумки голосування ред.

Володарем нагороди став 41-річний крайній нападник збірної Англії та клубу «Блекпул» Стенлі Метьюз.[2][3]

Друге та третє місця посіли Альфредо Ді Стефано[4] («Реал» Мадрид) та Раймон Копа («Реймс»), футболісти фіналістів першого розіграшу Кубка чемпіонів.

Місце Гравець Клуб Країна Очки % Місця К-ть
голосів
1-ше 2-ге 3-тє 4-те 5-те
1 Стенлі Метьюз   Блекпул   Англія 47 58.8 % 6 2 2 1 1 12
2 Альфредо Ді Стефано   Реал Мадрид   Іспанія[5] 44 55 % 5 3 2 1 11
3 Раймон Копа   Реймс
  Реал Мадрид
  Франція 33 41.3 % 1 2 3 5 1 12
4 Ференц Пушкаш   Гонвед   Угорщина 32 40 % 3 3 1 1 8
5 Лев Яшин   Динамо (Москва)   СРСР 19 23.8 % 2 2 1 3 8
6 Йожеф Божик   Гонвед   Угорщина 15 18.8 % 3 1 4
7 Ернст Оцвірк   Аустрія (Відень)
  Сампдорія
  Австрія 9 11.3 % 2 3 5
8 Шандор Кочиш   Гонвед   Угорщина 6 7.5 % 1 1 2
9 Іван Колев   ЦСКА (Софія)   Болгарія 4 5 % 1 1
Тадеуш Сизовський[en]   «Расінг» (Париж)   Франція 1 1 2
Біллі Райт   Вулвергемптон Вондерерз   Англія 1 1 2
12 Жуліньйо   Фіорентіна   Італія[6] 3 3.8 % 1 1
13 Стефан Божков   ЦСКА (Софія)   Болгарія 2 2.5 % 1 1
Данкан Едвардс   Манчестер Юнайтед   Англія 1 1
Герхард Ганаппі   Рапід (Відень)   Австрія 1 1
Робер Жонке   Реймс   Франція 1 1
Мігель Монтуорі   Фіорентіна   Італія 1 1
Пепільйо   Севілья   Іспанія 1 1
Хуан-Альберто Скьяффіно   Мілан   Італія 1 1
Едуард Стрєльцов   Торпедо (Москва)   СРСР 1 1
21 Кампаналь II   Севілья   Іспанія 1 1.3 % 1 1
Бржетислав Долейший   Дукла (Прага)   Чехословаччина 1 1
Роже П'янтоні   Нансі   Франція 1 1
Кес Рейверс   Сент-Етьєн   Нідерланди 1 1

Цікаві факти ред.

Примітки ред.

  1. Газета «Команда» № 4 (2596), 10 січня 2007 року (рос.)
  2. Ballon d'Or 1956 : Stanley Matthews
  3. 50 Ans De Ballon D'Or (фр.). France Football. Архів оригіналу за 19 лютого, 2009. Процитовано 19 грудня 2008.
  4. Європа зачарована Ді Стефано. УЄФА. 22 листопада 2004. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 25 вересня 2014.
  5. Аргентинець Альфредо Ді Стефано отримав іспанське громадянство у 1956 року, відтоді почав грати за збірну Іспанії.
  6. Народжений у Бразилії, Жуліньйо отримав італійське громадянство у 1956 році.

Посилання ред.