Засік
За́сік, засі́к[1][2], діал. засі́ка[3], сусі́к[4] — відгороджене місце в коморі, зерносховищі, призначене для зберігання урожаю зернових культур[5].
Засіками також називають ящики для зберігання картоплі, інших коренеплодів[1], іноді — борошна[1][2]. Засіки для полови називалися половниками[6].
Слово «засік» за походженням пов'язане з сікти — у значенні «відокремлювати», «відділяти» (пор. «відсік»)[7].
У культурі ред.
Прислів'я, прикмети ред.
- Багато снігу на полях — багато хліба в засіках.
- Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік.
- Не треба й жита засік, коли є добрий сусід.
- Сій добірне зерно, в засіках буде повно.
- Якщо на Введення ляже глибока зима — готуй глибокі засіки.
- Якщо поле не зоране, засіки будуть пусті; якщо книга не прочитана, знань не прибуде.
У казках ред.
Згадується у слов'янській казці «Колобок»: «Піди у хижку, назмітай у засіці борошенця…». («піди в хижку та назмітай у засіку борошенця»),
|
Я по засіку метений, |
|
Примітки ред.
- ↑ а б в Засік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Засік // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 238. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 16 листопада 2016.
- ↑ Засіка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сусік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Засік // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Половник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.